Я смерті не боюся

Лікар сказав мені дуже лагідно й обережно, що в мене четверта стадія раку, яка вже не піддається лікуванню. У мене були уражені нирки, наднирники, хребет і легені — усе було в метастазах...

29.06.18
0
122

Колючками вбраний мій шлях за Тобою

Почувши невтішний діагноз, я на декілька днів поїхала додому, потішилася діточками, а потім мене привезли в Луцьку обласну лікарню, де 2 березня 1992 року видалили нирку й послали в Київ на аналіз, який підтвердив діагноз – туберкульоз нирки.

31.05.18
0
22

Стає все важче, але нас це не зупиняє

З кожним роком в Росії все важче з євангелізаціями і проповіддю Божого Слова але нас це не зупиняє. Приходять нові люди до церкви, здебільшого — ті яких все в житті все дуже погано.

30.05.18
0
48

Страшна доля дітей-сиріт

...Дитині було 5 років коли мама сильно напилася горілки і в приступі люті викинула хлопчика з третього поверху. Він упав на огорожу, яка була під балконом і проштрикнув собі спину...

30.04.18
0
46

Бажання служити Богу переважило всі мої мрії

Мені 26 років, з яких 8 працюю місіонером в місії «Голос надії». Коли закінчував школу і вже потрібно було визначатися з професією та продовжувати навчання, я зрозумів, що одне бажання переважило всі мої мрії — це бажання служити Богу.

30.04.18
0
40

Задоволення від служіння

Дякуємо Господу, що Він посилає можливості, здоров’я і ресурси, щоб віддати кожен день для служіння іншим людям. І ми маємо від цього величезне задоволення. Ми дуже вдячні Господу за владу села, яка дає дозвіл для проведення різних заходів.

31.03.18
0
68

В пошуках приміщення

Зараз стоїть питання побудови або купівлі приміщення для церкви, тому що в хатині, де проживаємо, проводимо і служіння. Відчуваємо самі, і люди з села говорять — необхідно щоб дім молитви був окремо від хати. Тому ми в процесі пошуків приміщення.

31.03.18
0
28

Відкриті серця і релігійні заборони

Пройшовши майже все село, я зустрів чоловіка, який шукає Бога. Він розказав, що молився, щоб Бог послав людей, які люблять Бога і Його Слово. 12 років тому Федір почав слухати радіопередачі Івана Зінчика. Так Бог почав до нього говорити.

31.03.18
0
15

«Тепер я відчуваю себе живою»

«Безмежно дякую вам! Якби не цей чудовий табір, якого заснували Петро Федорович та Оксана Василівна, я б і залишилась такою холодною і жорстокою. Та тепер відчуваю себе справді живою життєрадісною людиною, і це завдяки вірі в нашого єдиного Бога!»

31.03.18
0
28

Школа самотності

Сестра з якою я жила і служила деякий час, поїхала на навчання в місіонерську школу на 4 місяці. Ніколи не думала, що залишусь жити в хаті одна. Спочатку було незвично, але зрештою це стало для мене школою довіри Богу.

31.03.18
0
12
Пожертвувати