Якір для душі
Є така пісня, яка відображає стан нашої віри і надії: «То, что я ещё живу, то, что Господу служу,
это милость Божия, это милость Божия». І справді в ці важкі для нас часи Господь є якорем для душі. У місці, де ми знаходимося все більше і більше відчуваємо себе як в ізоляторі, але надія на Бога дає простір для душі, як написано: «У тісноті я кликав до Господа, і простором озвався до мене Господь!» (Пс.117:5)
Із приходом теплих днів почали працю серед дітей та підлітків. Здавалося б ситуація навколо непроста, церкви тиснуть, страх і навіть за життя. Остання акція сусідньої церкви закінчилася групою захоплення і конфіскацією майна… І, зрозумійте мене правильно, я не найхоробріший з людей, але Бог зміцнює у вірі, тому що Він — Щит і Скеля Спасіння.
Ми організували відпочинок для дітей, деякі з них вперше побували в християнських таборах. Дивлячись на них, запалюєшся і хочеться ще більше служити. Коли бачиш щастя в чиїхось очах, просто неможливо залишитися байдужим. І я скажу, що кожна дитина — це ціла історія, це ціле свідчення, як Господь незримо керує долею. Перша молитва, вперше людина чує Боже Слово і воно торкається ще зовсім чистого щирого серця.
Одного разу Гітлер сказав «Хто володіє молоддю, той володіє світом», і коли ми бачимо як навертаються до Бога молоді люди, розуміємо, що є надія для цього покоління. Тому, скільки Бог дасть сили, будемо служити.