Забобонна побожність
Наша церква багато служить дітям-сиротам, дітям-інвалідам, дітям з малозабезпечених та багатодітних сімей. Тепер до цього списку приєдналися циганські сім'ї. І такі люди, набагато краще сприймають Євангелію, коли вона не тільки на словах, а й на ділі. Тому ми вдячні за спонсорську гуманітарну допомогу, іграшки для дітей — вони є важливим елементом служіння. Сьогодні через нестачу або через відсутність підтримки багато місіонерів або залишають служіння, або тимчасово виїжджають на заробітки. На жаль, в Україні важкий час, але це і благословенний час для благовістя. Як писав апостол Павло: «убогі, але багатьох ми збагачуємо; як ті, що нічого не мають, але всім володіємо» (2Кор.6:10).
Раніше я писав про великодні євангелізації, які ми почали за тиждень до Пасхи і останню — провели на Вознесіння. Завдяки служінню лялькового театру вдалося охопити тисячі людей, особливо в селах. У більшості сільських клубів ніколи нічого подібного не відбувалося. Також з Великоднім посланням ми пройшли майже всі дитячі садки міста.
Продовжуємо працю у двох селах, де плануємо почати церкви. У селі Некрасове ми зав’язали міцну дружбу з головою сільради. Запрошують нас при будь-якій можливості. Так, запросили на 9 травня, потім — на Останній дзвоник, потім — на День захисту дітей. Це дає нам можливість доносити Євангельські істини.
Я вже згадував у попередніх листах про служіння циганам. Це служіння дуже неординарне і нелегке, цигани міцно тримаються своїх традицій — вони дуже забобонно побожні. Але Божа любов, яку нам дав Христос, досягає цілі. До десятка циганських дітей відвідують недільну школу, а їхні батьки — церкву.
У попередньому листі, я писав про безхатька Ігоря, який прийшов до будинку молитви і жив у нас тривалий час, потім почав бізнес, зняв двокімнатну квартиру, зробив ремонт і переїхав. Але недавно він зірвався і знову став випивати. Здавалося, що все було марно... Але згодом ми побачили, як чоловік знову піднімає руки до Бога в молитві, просячи про милість і прощення. Просимо молитися за Ігоря.
У поліції відкрився новий відділ «Департамент пробації Міністерства юстиції України», який відповідає за організацію нагляду, соціально-виховної роботи із засудженими, забезпечення судів інформацією, що характеризує обвинувачених і т. д. Оскільки наша церква вже більше 10 років співпрацює з поліцією в рамках реабілітації та виховання важких підлітків, а також людей, що звільнилися з в'язниць, що стоять на обліку тощо, то новостворений відділ уклав із нами меморандум про співпрацю на найближчий рік. Для нас це честь і довіра з боку влади. Слава Богу!
Ми часто поселяємо бездомних при домі молитви. Терміново шукаємо приміщення для їхнього тимчасового проживання. Прошу підтримати нас молитвою за цих людей і за соціальне служіння.
Гладкий Володимир, Сумська область, уривок з листа