Зустріч з єврейською громадою

30.01.2018
0
120

Ми й надалі з сім’єю продовжуємо служити в м. Канів та с. Литвинець. З нами разом в даний час трудяться ще дві сестри — Валя і Люда. Наші діти Вероніка і Єлизавета продовжують навчатися в музичній школі на фортепіано і скрипці відповідно. І ми віримо, що в недалекому майбутньому зможемо служити музичною групою для спасіння ще багатьох людей не тільки міста Канів. Дружина Оля старається, попри догляд за меншим Іллею, займатися дитячим служінням і не тільки. А ще до нас на практику приїхала сестра Оля із Коломиї. Вона більше місяця дуже активно допомагала у поширенні Царства Божого.

Власниця квартири (у центрі міста), на якій проживала Валя із Людою, власне, де ми проводили зібрання, куди всім зручно було приходити, попросила терміново виселитися. Тому посеред дитячих клубів нам довелося займатися переселенням. Слава Господу, що було куди, хоча й далеко від центру.

На осінніх канікулах провели дитячий клуб в Каневі за програмою «Чую, бачу, говорю». На допомогу приїхав брат Павло з Золотоноші. Дружина була координатором, проводила конкурси, грала в сценці, а також вела біблійний урок. 30 жовтня для дітей і двох батьків провели дискусію «Чи варто святкувати Хеловін?» Ми бачили по дітях, що вони очікують цього свята, і тому не могли не поговорити про це. А 31-го — було свято для дітей і їхніх мам. Оля ближче познайомилася з мамами.

На початку листопада перед проведенням подібного клубу в Литвинці ми попросили знайомих підтримати нас в молитві. Коли ж приїхали, то на наше здивування малих дітей не було нікого, а шестеро підлітків нас уже чекали. Та вони лише хотіли, щоб ми відкрили клуб — прийшли пограти в теніс і більярд. Звісно ми зразу здогадалися, що підлітки не збираються нас слухати. Тому почали молитися і просити мудрості Божої, щоб їх зацікавити. Завели з ними розмову на тему «Слова». Оля поділилася з ними історією зі свого життя, видно було, що їх торкається Бог, бо сиділи тихо, і в декого текли сльози з очей. Пізніше підійшло двоє менших  дівчат з якими окремо займалася Люда. Приїхавши до дому ми довго думали, як зацікавити цих підлітків, і Бог дав ідею: провести клуб у вигляді гри. Однією з частин клубу була дискусія на тему «Цінність життя», яку проводила Оля. Підлітки не тільки дуже уважно слухали, а й всі місця Писання самостійно шукали в Біблії. Це для нас було чудом Божим — в цьому селі завжди були дуже важкі підлітки, і дуже важко було добитися дисципліни. Третього дня знову потрібно було придумати щось нове. І вирішили зробити невимушене спілкування за чаєм з печивом. Правда, перед тим між хлопцями все таки трапився інцидент — бійка… Нам не дивно, що вони так поводяться, адже виростають в атмосфері злоби, майже ніхто не живе з батьком. Але ми віримо, що Бог може змінити їхні серця і проростити посіяне насіння.

Черкаська область

4 листопада відбувся спільний захід разом із братами і сестрами ще чотирьох громад присвячений 500-річчю Реформації. Я брав участь у підготовці програми і був ведучим, з донечкою Веронікою співав дві пісні про Біблію. А Оля, яка приїхала до нас на практику, і Люда грали у сценці, а також Оля декламувала авторський вірш. Моя дружина в холі займалася ще одним методом проповіді — за допомогою фототесту. На жаль, людей було небагато.

Приїхали нам допомогти в праці брати і сестри із церкви «Віфанія» (м. Луцьк). Вони порізали і поскладали дрова для місіонерок Валі і Люди, і ще для одного сусіда з інвалідністю. На зібрання, яке проходить у нас вдома, вперше прийшла мама із восьмирічним сином, які з вересня постійно приходять на дитячий клуб, двоє сусідів і наші власники, які живуть в другій половині дому, а також їхня знайома з АСД. З того часу ця мама із сином систематично відвідує зібрання. Разом з молоддю ми співали на ринку, роздавали буклети, розвозили продуктові набори для біженців, проводили підлітковий клуб в с. Литвинець і в Каневі. Загалом мали змогу розвести продуктові набори 10 сім’ям, адреси яких дали нам в соціальній службі, 9 із них переїхали зі Сходу України. Також вручили 18 подарунків для дітей, запросили на дитячий клуб. З однією молодою мамою моя дружина ближче познайомилася і кілька раз відвідувала, розмовляла з нею про Бога, допомогла одягом. Ще ми надали допомогу п’ятьом людям, яких знаємо особисто. А все почалося з того, що одному брату, якого ми знали ще з Івано-Франківщини, Бог поклав на серце допомогти потребуючим людям в Каневі, його підтримала дружина в цьому питанні, і він вислав нам фінанси, на які ми і купили продукти. 

Працівник міського будинку культури (оператор) запропонував нам записати радіопередачу для Канівського інтернет-радіо і 21 листопада ми записали передачу про Реформацію. Тричі вона прозвучала в ефірі. Крім того у листопаді я проводив лекції про дошлюбні стосунки у школі.

Одного разу коли дружина із синочком їздила на Івано-Франківщину оформляти документи, там вона зустріла Христю, нашу знайому, з якою колись разом ходили в церкву. Христя — єврейка і служить для євреїв. Оля розповіла їй, що вчителька фортепіано нашої Вероніки — єврейка і відповідальна за Канівську громаду євреїв. У процесі розмови виникла ідея провести зустріч з громадою. Тому ми почали молитися про Боже влаштування в цій справі. Також молилися про фінанси, і на цю потребу Бог дав відповідь. Коли Оля приїхала, то почала домовлятися з вчителькою. Це було для нас чудом, що єврейська громада погодилися з нами зустрітися та ще й на нашій території. Оля взнала скільки в громаді дітей, щоб підготувати для них подарунки, та скільки пенсіонерів, щоб закупити їм продуктові набори. З кінця листопада почали готуватися до зустрічі, закупляти продукти і сортувати набори. Вивчали єврейські пісні, готували сценку і рукоділля: зірку Давида. 2 грудня в МБК відбулася запланована зустріч. Почали зі знайомства, розповіді про нас і про те, як виникла ідея зустрічі. Ми попросили у наших гостей як у представників єврейського народу прощення за те, що люди, які прикривались іменем Ісуса Христа, завдали їм та їхнім рідним багато страждань. Подякували їм за Писання, яке єврейський народ ретельно беріг, і зараз ми можемо його читати та вірувати в Ісуса, який народився через єврейку Марію. Потім служили їм піснями, наша вчителька співала з нами. Була вікторина, сценка, рукоділля. Вони пообідали. В кінці вручили подарунки. На зустрічі було 13 дорослих і 4 дітей. Сподіваємося це було не востаннє.

Черкаська область

На початку грудня повернулася із навчання Валя, а разом із нею приїхала Люба, яка колись навчала Валю в недільній школі, щоб допомогти у праці. Ми знову проводили дитячі клуби, відвідували хворих, проводили богослужіння. Були в лікарні, спілкувалися з людьми, молилися за них.

В середині грудня поїхали з шістьма дітьми із с. Литвинець і з двома нашими у Черкаси в зоопарк. Це була нагорода для тих, хто найчастіше відвідував клуб минулого сезону. Мали ще в травні поїхати, але у зв’язку із ситуацією, що склалася із моїм братом, тоді не змогли, і аж через пів року виконали задумане. Діти були задоволені.

Перед Різдвом ми роздавали на ринку газети, проводили клуб. 25 грудня провели спільне Різдвяне зібрання в церкві «Ранкова Зірка». Були місіонери із Золотоноші. Після обіду з дружиною були в гостях в одного хлопця з інвалідністю. Його мама не дозволила цього дня йому прийти на Різдвяне зібрання, але не була проти, щоб він нас запросив.

Допоміг Дімі, хлопцю, який інколи приходить в зібрання, забрати його маму з лікарні, ми її заносили до хати на одіялі, бо вона перестала ходити. Трохи раніше, відвідували її в лікарні, намагалися донести Добру Новину. Також допомагали цій сім’ї прибирати в квартирі, адже вони живуть у жахливих умовах — несправна електрика і сантехніка, бруд і таргани… Це те мале, що ми могли зробити, але при цьому ми молимося, щоб Бог просвітив їхні серця і дарував спасіння.

30 грудня я їздив на концерт у Литвинець, де заспівав різдвяну пісню і запросив дітей на Різдвяні канікули 3-5 січня, роздав людям різдвяний випуск газети «Христос є відповідь». Після новорічних богослужінь ми проводили різдвяні канікули для дітей в с. Литвинець, відвідували хворих, роздавали газети.

Черкаська область

6-9 січня були в нас знову були з церкви «Віфанія» (м. Луцьк). 7 січня мали спільне зібрання в церкві «Скинія Давида». Після обіду співали різдвяні пісні для сусідів та знайомих. 8 січня взяли участь в міському заході, де мали можливість заспівати різдвяні пісні. Після різдвяних богослужінь ми знову проводили різдвяні канікули — триденний дитячий клуб, на якому в середньому було 20-25 дітей. В останній день ми усіх пригощали солодкою ватою.

Загалом за цей час було проведено 9 одноденних і 2 триденних дитячих клубів у Каневі. Мали можливість познайомитися і поспілкуватися з деякими батьками. У Литвинці провели за цей час 2 триденних і 5 одноденних клубів, один раз були в зоопарку. В селі відвідуваність цього сезону, на жаль, невелика.

Валентин Ковальський, Черкаська область, уривок з листа



Додати коментар

Пожертвувати