Рясна радість серед досвіду горя
…Нинішній стан українців для більшості населення можна описати словами апостола: вони «серед великого досвіду горя». Важко знайти людину, якої б тою чи іншою мірою не торкнулася страшна та жорстока війна.
…Нинішній стан українців для більшості населення можна описати словами апостола: вони «серед великого досвіду горя». Важко знайти людину, якої б тою чи іншою мірою не торкнулася страшна та жорстока війна.
Якщо результат будь-якої діяльності залежить від Бога, перемога у битвах — від Господа, то чи потрібно взагалі зі сторони людей докладати якість зусилля, окрім віри в Його допомогу? А, можливо, зі своєї сторони зовсім і не потрібно нічого робити?
У Євангелії від Матвія, 18:22, Христос говорить, що нам потрібно прощати не просто «до семи раз, але аж до семидесяти раз по семи!» А чому так багато? Це ж означає — прощати завжди своєму кривднику. Але чи це буде справедливо?
Смерть не буде страшна, коли життя — Христос! Як і де б не закінчилися дні буття, ми в Христі, ми йдемо до Нього, ми будемо там, де Він. Нехай Господь поблагословить усіх, щоби це блаженство було і в нашому нинішньому житті, і після нього.
Людям потрібні не ми, а Христос із Його чудовою програмою для їхнього життя. Дозвольте ж мені на основі Писання змалювати те, якою повинна бути людина, яка представляє Христа в цьому світі. Ось кілька рис, які дуже важливі для місіонера.
Коли ми діємо за Його словом, яке іноді здається нам складним для розуміння, то приходить чудо. Тому коли у твоєму серці звучить слово, проси в Бога сили сприйняти Його й діяти відповідно до цього.
Ісус, відходячи з землі, ініціював одну справу: «Ідіть по цілому світові, та всьому створінню Євангелію проповідуйте!» Кожен місіонер відгукнувся у свій час на цю ініціативу — виконати призначення, яке Бог дав кожному з нас, — проповідувати Євангелію.
За час свого служіння я зрозумів, що дуже важливо не просто щось робити, а робити те, що хоче Господь, до чого Він нас спрямовує. І тоді діла наші будуть досконалими. Тоді те, що ми робитимемо, матиме успіх і буде благословенним.
Часто ми запитуємо Бога: «Чому? Для чого? Допоки?» І чомусь не враховуємо того, що й Бог ставить нам Свої запитання, на які ми постійно натрапляємо в Біблії. А ця книга буквально сповнена запитань.
У 28 вірші Першої книги хронік говориться, що над оливковими та фіговоми деревами, що в Шефелі, наглядав Баал-Ханан з Гедера, а запасами олими відав Йоаш. Тобто Йоаш був відповідальний за склади з оливою. А олива в Біблії — один із символів Духа Святого.