Що ми маємо?
Та промовив Петро: Срібла й золота в мене нема, але що я маю, даю тобі: У Ім'я Ісуса Христа Назарянина устань та й ходи! (Дiї.3:6)
І слово моє й моя проповідь не в словах переконливих людської мудрості, але в доказі духа та сили… (1Кор.2:4)
Що бентежить мене останнім часом і про що я хотів би, щоб ми молилися! Ми багато працюємо, але на виході отримуємо — мало чи багато? Малувато… Видимий результат — невеликий. Читав днями Книгу пророка Йони. У третьому розділі, коли кит виплюнув пророка, сказано, що досить було йому лише протягом одного дня проголошувати: «Ще 40 днів і Ніневія буде знищена!» як жителі міста уже повірили Богу! Я мрію про таке! Ніневія була великим містом — три дні ходьби. А Йона — тільки один день ходив, і вже — результат.
Я замислився: наскільки сильно люди вірять мені? Ми багато говоримо, що потрібно досягати людей добрими ділами, справами милосердя… Ми робимо це. В когось краще, в когось гірше виходить, але робимо. Нещодавно, після одного із подібних заходів у нашому селищі, я почув від представників влади: «Які ви добрі люди! Де такі у Бога взялися?» Ай, які ж ми добрі люди — тішуся собі. Прийшов додому, спілкуємося з місіонерською командою і приходить думка: а коли вже ці зовнішні люди скажуть «Що нам робити, аби стати такими як ви?»
Я вірю, що слово Боже дає нам приклади — як проповідував Ісус, як проповідували апостоли. Сьогодні я перечитував третій розділ Дій Святих Апостолів, де написано, як Петро та Іван ішли в храм, і як кривий попросив у них милостиню. І Петро каже: «Що маю, те даю!» Сьогодні я запитую себе: «Що я маю?» Я маю намет, маю надувну гірку, маю апарат для виробництва солодкої вати, маю подарункові «Сумки самарянина»… У нас є гарні м’ячі, ми навіть лотерею розігруємо після молодіжних заходів. І це чудово, що Бог дав нам можливість усе це мати! Але Петро сказав: «У Ім'я Ісуса Христа Назарянина устань та й ходи!» Брати і сестри, я мрію про це!
Я вірю в дію Божого Слова, яке може змінювати характер і свідомість людей! Але також я мрію про те, щоб Слово підтверджувалося Божими чудесами. І вони є! Ми про це періодично свідкуємо. Але колись апостол сказав, що його проповідь була «не в переконливих словах людської мудрості». Я сам навчаюся, я хочу звучати переконливо. Але служіння Павла супроводжувалося явленням духа і сили!
Перечитуючи Євангеліє від Матвія 7, 8, 9, 10 розділи, спостерігаємо, як через служіння Ісуса і Його учнів демони виходили, сліпі прозрівали і різні хворі були зцілені. Я мрію про це! Останнім часом ми в церкві багато роздумуємо про це. Ісус Христос наказав Своїм учням: «Уздоровляйте недужих, воскрешайте померлих, очищайте прокажених, виганяйте демонів. Ви дармо дістали, дармо й давайте» (Мт.10:8). Також написано: не беріть нічого з собою в дорогу, бо працівник достойний своєї поживи. Я, коли їду, то думаю: скільки взяти з собою, аби вистачило…
Недавно звернув увагу, що Христос не сказав: «За недужих моліться», Він сказав: «Уздоровляйте недужих»! Ісус не сказав: «Моліться, щоб померлі воскресли», Він сказав: «Воскрешайте померлих»! Правду кажу: я у своєму житті ще ніколи не молився за воскресіння померлих. Ви молилися? Я тільки чув «смішні» історії, коли моляться, і нічого з того не виходить. І не раз думав: «Куди вони лізуть? Нащо той клопіт?»
Господь дав мені честь виростати в сім’ї служителя. Мої батьки бачили багато Божих дій. В нашій області нещодавно пройшла хвиля по вигнанню демонів. Нашуміло вже на всю Україну, вже якось і некоректно про це говорити. Але я запитую: наскільки часто я сам молився за вигнання демонів за останній рік? Наскільки часто я бачив, як демони виходять з людей? Брати і сестри, я вірю в Євангеліє сили!
Боже Слово відкриває усі діючі духовні дари, але наскільки часто ми їх практикуємо? Хто з нас може похвалитися дією усіх духовних дарів у помісній церкві? Ми говоримо на інших мовах. Але апостол Павло каже: «Краще — щоб ви пророкували!» Я дивлюся на церкву «Хліб Життя» у Петриківці і часом запитую: «Хто із нас пророкує?» Сьогодні є вже навіть «школи пророків», «чудес» вистачає! Але я продовжую вірити, що Бог у Якого ми віримо, не змінився у Своїй силі і благодаті. І я молюся, щоб наше Слово було словом сили.
Сьогодні ми стикаємося з мусульманами, які можуть сказати: «Я вірю сильніше! Я п’ять разів ходжу в мечеть, я п’ять разів звершую намаз. Покажи мені свою віру, а я тобі покажу свою!» Нам потрібне Євангеліє сили, щоб наші слова підтверджувалися! Добрі діла — це прекрасно, але я вірю, що вони виходять за межі «перекопати», «посапати»… Я вірю в силу Святого Духа!
Ми проповідуємо. Люди каються, а змінюватися не хочуть! Якесь «сучасне» покаяння пішло. В церкву ходять — а покурюють і навіть цього не приховують… «Сучасне» християнство! Дорогі мої, Христос покликав Своїх дванадцять учнів і дав їм владу! І ми продовжуємо вірити, що влада нам дана. Амінь? Сила Святого Духа нам дана! Господи, дай нам ще й практикувати це! Давайте молитися про це!
Олександр Мокієнко, XXI конференція місії «Голос надії»