Велике пробудження в Талліні

У 1980 році, саме в розпал Олімпіади, що проводилася в тогочасному Радянському Союзі, у Таллінні спалахнуло велике пробудження, назване Талліннський Вітер. Чутки про нього моментально поширилися по всій країні, і тисячі людей кинулися в Таллінн, щоб пережити присутність Бога.

Цікавим фактом Талліннського пробудження є те, що воно стало першим і найбільшим у повоєнний час у СРСР.

За чотири роки свого існування його відвідали тисячі людей, сотні отримали зцілення й духовне оновлення і, що найважливіше, близько 20 тисяч осіб покаялися й прийшли до Бога. Тому, ретельно дослідивши історію Талліннського пробудження, я зібрав 8 фактів, які, я вірю, допоможуть нам по-справжньому оцінити глибину й вплив цього великого руху Божого.

1. Спрага

Талліннське пробудження почалося зі спраги до Бога.

Ось що про це розповідав лідер Талліннського пробудження Рейн Ууеміс: «У кінці 1970 років центральна церква Талліна переживала велику духовну посуху. У нас була красива будівля в центрі міста, грамотні проповіді, професійний хор, але було таке відчуття, що чогось не вистачало. Ми відчували, якщо можна так сказати, святе невдоволення. Особисто мене не задовольняв такий статус-кво, тому я вирішив збиратися з молоддю по суботах і молитися за пробудження Естонії. Бог почув нас, і Дух Святий став дуже сильно діяти на цих молитвах. Люди стали отримувати зцілення й духовне хрещення. Згодом із цієї домашньої групи пробудження перенеслося й на всю церкву, а потім і на всю країну.

2. Звичайні люди

Талліннське пробудження почалося не з лідерів церкви, а зі спраглих молодих християн. Рейн Ууеміс, який став лідером цього пробудження, був звичайним прихожанином, він не мав пасторських або інших лідерських повноважень у церкві.

Дуже часто Бог використовує простих спрагнених людей, щоб робили великі екстраординарні справи для Нього...

3. Непідходящий час

Талліннське пробудження спалахнуло в найбільш непідходящий час в історії СРСР. У 1980 році Таллінн разом із Москвою приймав олімпійські ігри. Уперше в Радянський Союз очікувався величезний наплив іноземних гостей, тому комуністичний режим хотів показати приїжджим, як добре жити в атеїстичному суспільстві. Комітет державної безпеки ретельно готувався до цієї події, агітував і стежив за порядком. Але тут сталося непередбачене. У самий розпал олімпіади, коли очі всього світу були спрямовані на Таллінн, у ньому спалахнуло пробудження.

Кажуть, що багато вболівальників спортивних змагань не могли купити квитки на літак або поїзд в Таллінн, тому що всі були розкуплені уболівальниками Духа Святого.

4. Невідповідне місце

Талліннський пробудження почалося не тільки в невідповідний час, але і в невідповідному місці. Церква Олевисте, що стала центром Талліннського пробудження, перебувала в самому центрі Таллінна, у старому місті, прямо по сусідству з будівлею КДБ Естонської республіки!

Приїжджі на олімпіаду вболівальники могли спостерігати, як юрби людей ночували прямо в аеропорту, на залізничному вокзалі або просто в парку на лавочках. Це ставило в незручне становище естонський КДБ.

5. Єдність церков

Талліннське пробудження виникло в середовищі християн різних конфесій, які об’єдналися. Ще в 1950 році радянська влада відібрала в семи талліннських церков церковні будівлі й будинки молитви. Замість цього віруючим різних деномінацій під загрозою скасування реєстрації було запропоновано об’єднатися в одну церкву й проводити спільні служіння в старому, напівзруйнованому лютеранському храмі Олевисте.

Баптисти, п’ятидесятники та євангельські християни (прохановці) змушені були об’єднатися в одну громаду й увійти в баптистський союз. Органи безпеки вважали, що через різницю у віровченні новостворена громада пересвариться й сама собою ліквідується.

Диявол планував одне, а Бог зробив зовсім інше. Саме з цієї розмаїтої громади й почалося знамените Талліннське пробудження.

Коли ми припиняємо сперечатися через дрібниці й об’єднуємося, Бог починає діяти.

6. Без реклами та оголошень

У Талліннському пробудженні не було ніякої реклами, оголошень та людських зусиль. Тисячі людей, не змовляючись, кинулися в Таллінн з усього Радянського Союзу. Коли багатьох людей запитували, як вони сюди потрапили, вони не змогли відповісти. Одні казали, що бачили у видінні білий корабель, що плив із Таллінна, іншим приснився сон, що потрібно їхати в Таллінн за вказаною адресою, а третім було дано пророцтво. Усе було спонтанно й несподівано.

7. Масові зцілення

Талліннське пробудження знамените масовими зціленнями. Очевидці розповідали, що в кутку біля кафедри зібралася ціла колекція з уже непотрібних милиць й іншого медичного приладдя. Сотні людей із усього Радянського Союзу приїжджали з невиліковними хворобами й отримували зцілення.

8. Масове покаяння

І, звичайно ж, Талліннське пробудження супроводжувало масове покаяння невіруючих людей. Потрібно розуміти, що час, що передував пробудженню, був одним із найважчих в історії євангельської церкви. Починаючи з 1960 років, за часів правління Хрущова, багато церков втратили молитовні будинки й вели підпільне життя. Про покаяння нових людей майже ніхто не думав, бо всі старалися вижити й зберегти те, що є. Багато проповідників сиділи в тюрмах, а дітям відвідування церков заборонялося.

Але коли спалахнуло Талліннське пробудження, то до церкви стали приходити невіруючі люди, тому незабаром зал на 1000 чоловік був забитий битком. Для того, щоб вмістити всіх бажаючих, керівництво церкви вирішило впускати людей за квитками. Квитком була невіруюча людина, приведена з собою! За оцінками свідків, за чотири роки Талліннського пробудження покаялося близько 20 тисяч осіб. Це було великим проривом для євангельської церкви після тридцятирічного застою.

На завершення хочеться сказати тільки одне: «Господи, повтори це знову!»

Роман Савочка, invictory.com