Ізраїль та Хамас у контексті Біблії
7 жовтня 2023 року, у суботу, останнього дня великого єврейського свята, терористична організація «Хамас», яка базується на території Гази, напала на Ізраїль, почавши терор і масові вбивства цивільного населення. Дата була обрана не просто так — рівно п’ятдесят років тому цього дня почалася так звана війна Судного дня, коли низка країн на чолі з Сирією та Єгиптом атакували Ізраїль, щоб повернути собі території, втрачені ними під час Шестиденної війни.
Ізраїль ні першого, ні другого разу не очікував нападу, усе почалося зненацька. І сили були доволі нерівними, не на користь Ізраїлю.
Та коли ми це все почули, то в багатьох із нас виникло чимало запитань. Чого очікувати далі? Як нам реагувати на це?
Духовні передумови
Хочу розглянути духовні передумови цього конфлікту. Його початок сягає ще часів Ізмаїла та Ісака. Це праотці арабського та єврейського світу. Обидва нащадки Авраама.
Деякі люди не зовсім вірять, що єврейський народ Богом обраний і має відіграти ще певну роль у світовій історії. Проте не знаю, як інакше пояснити періодичні спалахи антисемітизму. І нині навіть у цивілізованих країнах ми спостерігаємо його різкий сплеск. Була новина, що в Берліні з’явилися зірки Давида на дверях будинків, де живуть євреї. Знайомо, чи не так? Таке ми вже проходили в історії. І за цим, очевидно, стоїть зла темна сила, яка всіма силами хоче зруйнувати Божі плани.
Укладаючи завіт із Авраамом, Бог дає йому два благословення: «Я створю народ від тебе і дам йому землю». Нині багато хто запитує, чи мають євреї право на цю землю. Але ті, хто вірить Біблії, мають бути в цьому питанні доволі консервативними, бо Господь прямо говорить про це: «Бо всю цю землю, яку бачиш, Я її дам навіки тобі та потомству твоєму» (1М.13:15). І також: «І того дня склав Господь заповіта з Аврамом, говорячи: Потомству твоєму Я дав оцю землю від річки Єгипту аж до річки великої, до річки Ефрата» (1М.15:18). І цієї Божої обітниці не може змінити жодна сила на цій землі. Потомкам Ізмаїла була обіцяна територія Саудівської Аравії, тому вони безпідставно претендують на цю територію.
Виконання біблійних пророцтв
Зрештою, усе це відбувається, можливо, ще й тому, щоб виконалися біблійні пророцтва щодо ворогів Ізраїлю. Я чув думку, що коли Бог хоче благословити Ізраїль, Він робить це через народ, який хоче благословити. Коли ж хоче покарати Свій народ, то для цього обирає інший народ, який хоче покарати. Тож багато хто вважає, що нині створено такий прецедент, коли Гази може фізично не стати через такі рішення. Якби сам Ізраїль ні з того, ні з сього напав на Газу — світ би звинуватив його в людиноненависництві. Але тепер Ізраїль просто захищається, звільняючи своїх людей.
Але чи не сама Газа такими діями пробудила дракона? Гляньмо, що про цю місцевість сказано в Біблії. «Бо покинута буде Азза (в іншому перекладі Газа), а Ашкелон опустошенням стане… І буде довкілля морське пасовищами, повними ям пастухів та кошар для отари, і буде оце побережжя останкові дому Юдиного… бо їх відвідає Господь, їхній Бог, і Він їхню долю приверне» (Соф.2:4-7).
Чи це слово вже виконалося чи ще має виконатися?
Є ще одне слово, проказане пророком Захарією вже після вавилонського полону: «Побачить це Ашкелон, та й злякається, і Азза, і дуже настрашиться, і Екрон, бо надія його засоромиться. І згине цар із Аззи, а Ашкелон не буде заселений. І буде в Ашдоді сидіти байстрюк, і Я вигублю гордість филистимлян. І викину кров його з його уст, а гидоту його з-між зубів його, і для нашого Бога достанеться й він, і він буде, як князь той у Юді, а Екрон як євусей» (Зах.9:5-7).
Тож чи може Бог таким чином почати суд над терористичним угрупування «Хамас», використавши для цього Свій народ — Ізраїль? На мою думку, може. Божі суди будуть звершуватися над землею. І не треба дивуватися тому, що Біблія знову й знову оживає перед нашими очима.
Чи це не кінець?
А, можливо, це дійсно вказівка на кінець історії на прикладі подій навколо Ізраїлю? Нині є багато спекуляцій щодо ізраїльських війн. І тут не варто вдаватися до певного самообману. Насправді Ізраїль вже багато разів воював із тими країнами, які протистоять йому тепер. Навіть у ХХ столітті ці війни були неодноразово. Тому не варто одразу думати, що це вже кінець.
Ми не знаємо, як зрештою все закінчиться. Але ці ключові п’ять держав, які протистали цього разу, є давніми ворогами Ізраїлю, що час від часу нападають на нього. Але, як свідчить історія, Ізраїль завжди перемагав.
Про останню війну проти Єрусалима Біблія каже багато. Зокрема в пророка Захарії написано: «Ось Я Єрусалим учиню за келиха оп’яніння всім народам навколо, і на Юду також, коли буде в облозі на Єрусалим. І буде в той день, Я зроблю Єрусалима за камінь тяжкий всім народам: усі, хто буде його порушати, будуть конче поранені, і зберуться на нього всі народи землі… І скажуть тоді князі Юдині в серці своєму: Моя потуга — то мешканці Єрусалиму у Господі Саваоті, їхньому Бозі! Того дня Я вчиню князів Юди, немов ту жаровню з огнем між дровами, і як палаючий смолоскип між снопами, і будуть вони пожирати праворуч і ліворуч всі довкільні народи» (Зах.12:2-6).
Якщо дивитися на слова «праворуч» і «ліворуч» в контексті Ізраїлю, то бачимо, що саме там розташована територія сучасної Палестини. Тому деякі дослідники вважають, що тут йдеться саме про нинішні часи.
Далі пророк каже: «І знову осяде на місці своєму Єрусалим, — у Єрусалимі. І Господь допоможе найперше Юдиним наметам, щоб не збільшилась слава Давидового дому та єрусалимського мешканця понад Юду. Того дня оборонить Господь єрусалимського мешканця, — і буде того дня той, хто спотикається серед них, як Давид, а дім Давидів — як Бог, як Ангол Господній перед ними. І станеться в день той, і Я буду шукати, щоб понищити всі ті народи, що приходять на Єрусалим» (Зах.12:6-9).
Далі йдеться про те, що Дух Божий буде вилито на Ізраїль, і вони дивитимуться на Того, Кого прокололи. Фактично, це опис подій, які передують фіналу історії Землі. Про цю війну каже також Єзекіїль у 38 та 39 розділах і апостол Іван у 20 розділі книги Об’явлення.
Якщо коротко підсумувати, то ці пророцтва говорять про те, що ніхто з народів світу не допоможе Ізраїлю в цій битві. Але переможе Ізраїль тому, що Сам Бог буде на його боці й дасть перемогу.
Багато хто докоряє Ізраїлеві за жорстокість. Звісно, багато простих палестинців зовсім не заслуговують на бомбардування. Але не варто забувати й про жорстокість «Хамасу», обраного до влади цим народом. На жаль, є наслідки беззаконня для тих, хто живе поруч із беззаконниками.
Навіть сам принцип заселення територій у Секторі Газа — теж складник стратегії війни «Хамасу». Це найбільш густонаселена територія. І під будинками, які стоять дуже щільно, побудовані цілі підземні тунелі, де виготовляється зброя й переміщуються бойовики. Головний штаб «Хамасу» розміщено під головною лікарнею міста Газа, також вони роблять бази під своїми мечетями.
Тож етичне питання щодо мирного населення не раз поставало перед Ізраїлем. Ще п’ята прем’єр-міністерка Ізраїлю Голда Майєр якось сказала такі слова: «У нас буде мир з арабами тільки тоді, коли вони любитимуть своїх дітей більше, аніж ненавидитимуть нас».
Підведемо підсумки
Ізраїль не нападав першим. На нього напали віроломно й підступно в шабат, коли народ був розслаблений, коли не очікував цього й не готувався до війни.
По-друге, реакція на цей конфлікт нам більше говорить про самих людей, ніж про конфлікт. Як ми, на жаль, побачили: антисемітизм у сучасному суспільстві нікуди не дівся. І в міру посилення активності Ізраїлю в різних країнах негативне ставлення до євреїв буде тільки зростати. Багато християн стикнеться з цим питанням, коли суспільство поставить вибір: ти на боці палестинців чи ізраїльтян.
По-третє, лідери «Хамасу» мають на меті не завоювати землі Ізраїлю, вони хочуть (і цю мету нав’язав їм ніхто інший, як диявол) знищити Божий народ із лиця землі. Звичайно, ми за збереження життя мирних палестинців, ми за мирні коридори, за те, щоб не помирали діти. Але є безліч відео, на яких палестинці вчать дітей змалку кидати каміння в бік єврея, змалку плекають у них ненависть і при цьому в прямому сенсі ховаються за їхніми спинами.
Дехто може спитати, як це стосується мене? А ось як: Біблія закликає нас молитися й просити миру для Єрусалима. Тому навіть якщо ми всього не бачимо й не розуміємо, молімося за єврейський народ, за його навернення до Христа. Бо Бог обіцяв благословити тих, хто благословляє Його народ. А Свої обіцянки Господь обов’язково виконує.
Андрій Ходорчук, YouTube