Мальована проповідь
У весняні святкові дні ми з дитячою програмою проводили євангелізацію у селі Цвіткове, яке є нашою місіонерською точкою. Там в клубі для місцевих жителів наші дітки декламували вірші, співали пісні про воскресіння Ісуса Христа. А вкінці була мальована проповідь, яка дуже сподобалась присутнім. У перший день свята ми з дітьми ходили по місту і вітали людей. Роздавали пасхальні листівки, при можливості спілкувалися з перехожими. Я ходила зі своїми старшими синами, їм дуже сподобалася ця праця. В інший день ми знову з дітками відвідали іншу церкву, яка розташована в селі неподалік біля нас. Брати і сестри тої церкви були дуже вдячні за цей візит.
У нашій церкві за цей час двічі проходили зустрічі для малозабезпечених. Перший раз — після Пасхи. Тоді у нас в гостях були наші друзі з Києва, молоде подружжя місіонерів. Доктор Метью з Індії проповідував, розповідав про свою країну. Люди уважно слухали, в кінці кілька з них виявили бажання покаятись. А тим часом в дитячих кімнатах ми розповідали дітям та підліткам про значення свята Пасхи. Наступна така зустріч проходила в кінці травня і була приурочена до святкування дня сім´ї. Після зустрічі у нас ще був маленький пікнік у дворі будинку молитви. Це дало змогу у вільній атмосфері познайомитися, поспілкуватися з людьми, запросити їхніх дітей на наші табори.
Євангельські церкви нашого міста об´єдналися, щоб підтримати рух за сім’ю, міська влада підтримала цю ідею, і почали організовувати свято на підтримку сімейних цінностей, яке відбулося 2 червня. Спочатку була Хода щасливих родин. Потім в міському парку відбулось масштабне свято для сімей. Були організовані різні види змагань, конкурсів, розваг, фотозони, солодка вата тощо. Діти і батьки могли разом відпочити. До людей міста зі словом зверталися пастори церков, місцева влада. Загалом, це була велика подія для нашого міста.
Найсвіжіші новини — почався сезон таборів. Уже відбулося два табори, обидва в селах, де немає церков. Табори проводяться на території шкіл, дирекція дає дозвіл, і наші люди працюють з дітками. Щоправда, у цьому році нам допомагала команда із Рівненщини, оскільки своїми силами табір провести ми б не змогли. У другому таборі в с. Мар´янівка після дитячої програми, наші брати і сестри служили місцевим жителям. Відвідували одиноких, хворих, малозабезпечених. Надавали матеріальну допомогу, проповідували, і просто спілкувались. В останній день табору, як завжди, запросили батьків на урочисте закриття. Батьків прийшло немало, і сам директор школи, щиро запрошував на наступний рік проводити табір «не 4-5 днів, а хоча б 2 тижні».
Крім цих масштабних подій також відбуваються і тихі, непомітні. Тепер готуємося до наступних таборів, формуємо команди, працюємо над програмами. Просимо молитовної підтримки, адже ми дуже потребуємо Божого благословення.