Ультиматуми холоду
Початок весни у нас видався холоднішим ніж ціла зима, а тому і з працею трохи мали ускладнення. Зокрема автомобіль почав нам висувати свої ультиматуми з приводу роботи дизельного двигуна на такому морозі. Завершилось тим, що відвезли ми його до майстра. Але Жидачів і Дашава все ж отримали свіжі християнські газети.
Почали ми дитячий клуб проводити, та школи позакривали на карантин через сильний холод і епідемію грипу. Тож довелося призупинити діяльність клубу на тих кілька тижнів. Враховуючи такий стан речей у мене з’явилась можливість допомогти трохи вдома батькам, котрі мали потребу у зв’язку з недугами.
Однак є тепер серйозні переміни: до мене тепер приїхав мій друг зі Львова. І ми з ним орендуємо квартиру у самому Жидачеві. Квартира однокімнатна. Але усі меблі, кухню і т. ін. довелося забрати з села. Буду тепер ці раритети потроху реставрувати…
Друга також звуть Андрій, йому 20 років і він уміє ремонтувати пральні машини, чим і заробляє на життя. Але тепер він також допомагає нам у служінні. Він дуже добре себе проявляє у праці з дітьми.
З приходом тепла мусимо готуватися до будівництва залу для зібрань, бо оренда цього року значно зросла.
Коли трохи потепліло, я з газетами одразу по Жидачеві походив, людям пороздавав. Треба їхати у Івано-Франківськ по новий випуск і то брати не 1000, як завжди, а більше — щоб можна було й по селах проповідувати.
Вже у квітні-травні будемо робити рекламу літнього табору, який планується на 18 червня. Обдзвонюю наших друзів по цілій Україні і даю їм точну дату проведення табору, щоб вони могли розрахувати час відпустки із урахуванням одного тижня для служіння у таборі. Вже тепер готуємо програму, реквізит і робимо планування усіх деталей.
У минулому листі я писав про деякі перспективи щодо християнського гурту. Отож, зараз ми вже маємо певний репертуар і для зібрань, і для вуличних євангелізацій.