З місією — в Шрі-Ланку
У Дніпропетровській області восени я приймала участь в організації та проведенні обласної конференції для дитячих служителів та євангелістів. Всі вчителі та служителі мали можливість прослухати семінари про упорядкування недільної школи в помісній церкві, про потреби дітей та підлітків і про те, як вчителям та батькам задовольняти ці потреби. Присутні на зустрічі ділилися свідченнями, спілкувалися, молилися. Це було підбадьоренням для подальшої праці з дітьми та підлітками.
Восени ж я відвідала декілька загальноосвітніх шкіл в м. Нікополь зі служителями помісної церкви. Уроки були присвячені річниці Реформації. Ми могли відкрито говорити про Ісуса Христа і потребу кожної людини в покаянні.
У місіонерській церкві м. Нікополь «Дорога до Бога» щосуботи проходять заняття з дітьми та підлітками. Троє дівчат з недільної школи вже навіть допомагають нам проводити уроки.
На початку зими я відвідала церкву в м. Любсько (Польща). Разом з молоддю церкви ходили в будинок для престарілих та дитячий будинок. Молились за людей, співали пісні, розповідали свідчення, а для діток проводили уроки та рукоділля.
Разом з вчителями та учнями недільної школи ми підготували різдвяну програму для дітей с. Лозуватка, де я проживаю. Свято проходило 25 грудня в домі молитви. Діти та дорослі переглянули виставу, співали пісні, брали участь в біблійній вікторині, отримали подарунки, познайомились і мали можливість поспілкуватися за солодким столом.
Подібне свято провели і в с. Володимирівка (Томаківський р-н) на базі загальноосвітньої школи. Провели різдвяні заходи в Нікопольській школі-інтернаті для дітей з фізичними вадами.
З 12 січня по 12 лютого їздила в Шрі-Ланку разом із групою місіонерів в складі 10 чоловік від Дніпропетровської ЦХВЄ. Оскільки там вся програма направлена на роботу з дітьми, була потрібна допомога у проведенні біблійних уроків та уроків англійської мови. Кожен день в цій країні проходив насичено. Крім уроків англійської мови та Біблії ми провели два табори в бідних районах столиці Коломбо та три одноденні табори по селах. Відвідали дитячий будинок для сиріт. Декілька разів виходили на вуличну євангелізацію. Звичайно брали участь в богослужінні місцевої церкви, яка нас приймала. Не всі школи, в які ми хотіли поїхати, відразу відкрито до нас ставилися, але коли чули, що ми з України і теж маємо педагогічну освіту та працюємо з дітьми, щиро приймали і після заходів запрошували ще.
