Зібрання «по-душевному»
Настав час «гарячої» пори дитячих таборів. Вже й у нас було проведено такий табір, і зараз проводяться в селах нашого району.
У самому місті Глобине табір проводився з 4 по 8 червня, один тиждень. Приїхала команда з Володимирецького району Рівненської області. Всього 16 чоловік. Результатом табору ми задоволені. Дітей приходило від 60 до 80 чоловік, для нашої місцевості це хороший показник. Тим більше, в ці дні проходять шкільні табори, і деякі діти відвідували їх. Не можу не похвалитися тим, що дітки дуже добре сприймали Слово Боже, золоті вірші вивчались дуже швидко. Та не тільки в дитячі серця сіялося Слово Євангелії, адже з меншими дітьми приходили й батьки. Був випадок, коли у великій палатці проходила лінійка, і було показано сценку про двох жінок. Одна була щедра і добра, а інша скупа і непривітна. І от вони жертвували бідному чоловікові, хто що хотів. Добра жінка віддала багато хороших речей, а зла жінка — одну лише калошу. Через деякий час у їхні хати вдарила блискавка, все згоріло, тільки що самі лишилися живі. І тоді повернувся той чоловік, та й віддав їм їхні речі, бо побачив їхню нужду. І промовив: «Ось тобі твоє, добра жінко! А тобі, — говорить до скупої, — твоє!» Й віддає їй одну калошу. У той момент я повернулася, побачила серед батьків одну маму, яка сиділа і витирала сльози, що виступили на очах.
Оскільки табір проходив на території нашої церкви, то я вбачаю в цьому ще один плюс, адже суспільство може бачити нашу відкритість. Коли до нас приїхали учні й учителі з 4-ї школи, то я особисто показувала дім молитви одному з учителів, бо він тільки заглядав у двері, а зайти не наважувався. У нас люди ще сприймають віруючих так, як їх радянська влада навчила.
Окрім табору продовжується наша звичайна праця. Де можемо, трудимось своїми руками, допомагаючи то в церкві, то людям, які потребують. Нещодавно пастор відвідав одну жінку, яка попросила, щоб їй приносили обід, бо захворіла. То ми з іншою місіонеркою відвідували її. Також роздаємо газети. Я стараюся якнайчастіше бувати в зібраннях наших місіонерів, що працюють в інших селах. Нещодавно в одному з таких зібрань підійшов вкінці один дідусь, та й каже: «Добре у вас тут було! По-душевному». А все тому що в простоті, я так вважаю.