«Великий Господь на Сіоні!»
Посвята дому молитви

30.11.2020
0
19

Церква — це не тільки будівля чи храм, не просто служіння чи діяльність, яку вона виконує. Це люди, з їхніми тривогами й надіями, падіннями і підйомами. І Бог — Який веде Своїх людей. Так само й історія церкви — це не цифри й дати, не статистика й аналітика. Це люди, з перемогами й поразками, з особливою пам’яттю, враженнями й досвідом. І Бог, в руках якого долі і людей, і церков.

***

8 листопада 2020 року День церква «Сіон» міста Луцька відзначила День подяки та посвячення приміщення дому молитви. На святкове зібрання прибуло багато гостей з різних церков, а також старші служителі УЦХВЄ, зокрема єпископ УЦХВЄ М. С. Паночко, голова Волинського об’єднання церков єпископ М. І. Близнюк, його заступник П. А. Рибак, почесний голова Волинського об’єднання церков С. В. Веремчук, пастор церкви Христа-Спасителя Є. Т. Мельничук та інші.

Згадуючи про цей день, пастор церкви Віталій Оніщук зазначив: «Це був особливий день, коли ми хотіли разом із нашими гостями по-особливому подякувати Богові за пройдений шлях. Наша історія не така вже й велика, але доволі нелегка. І в цьому контексті мені чомусь пригадалися слова: «Усякий бо дім хтось будує, а Той, хто все збудував, то Бог» (Євр.3:4). Тому ми, дякуючи Богові за врожай, дякували Йому й за наше приміщення, бо це історія, яка писалася не так легко. Ми вдячні багатьом людям, які допомагали нам у ремонті дому молитви, за вашу працю, за пожертви, за молитви. Та особливо ми вдячні Богові, Який дає бажання людям підтримувати інших у потребах, і Який зрощує Свою церкву як матеріально, так і духовно.

У Бога на все Свій час. І у відповідний час Господь почав по-особливому діяти у нашій церкві, зробивши те, чого ми вже не сподівалися. Ми багато років різними способами робили спроби вирішити питання щодо об’єднання, але нам це не вдавалося. Але Бог Сам зробив те, чого ми самі зробити не могли — Він забрав ті бар’єри, які розділяли багатьох людей. І ми вдячні Йому за це».

***

Церква «Благодать» — з такої назви почався шлях сучасної церкви «Сіон» — була офіційно зареєстрована у 2004 році. Починалася вона з кількох сімей, які у 2003 році активно долучилися до євангелізаційної праці, ініціатором якої був Анатолій Прохор. Спочатку новостворена група орендувала приміщення кінотеатру «Зміна», згодом ранкові служіння почали проводитися у приміщенні Волинської організації Товариства Червоного Хреста, а вечерні — більш масштабні, євангелізаційні — в Палаці культури «Просвіта».

У 2004 році в церкві відбулося перше хрещення. І відтоді кожного літа, а нерідко ще й узимку люди входили в завіт Господа й долучалися до Церкви.

З 2005 року Церква почала орендувати актовий зал Палацу учнівської молоді. На той час старшим пастором був Анатолій Прохор, другим пастором — Віталій Оніщук. Дияконське служіння виконували  Микола Карабан та Ігор Шалайко. Згодом на це служіння було обрано Миколу Корнійчука та Миколу Кушина. Почали формуватися різні відділи. Церква активно розвивала свої служіння, зокрема соціальне  та євангелізаційне служіння, молодіжне, табірне, дитяче, музичне, молитовне служіння. Виходила газета і радіопередачі. У 2007 році було придбано будинок в селі Новосілки, в якому облаштували реабілітаційний центр.

У 2010 році Церква особливо гостро відчула потребу мати власне приміщення, оскільки доводилося додатково орендувати різні офісні приміщення для проведення церковних заходів та служінь. І у 2011 році дивним чином Бог відповів на молитви церкви — і занедбане приміщення виставкового центру в центральному парку стало власністю церкви «Благодать».  Звісно, приміщення потребувало ще багато вкладень, але люди з великими надіями й оптимізмом долучилися до праці, бачачи Боже сприяння.

Проте не лише Господь, а й диявол бачив запал молодої церкви і не був зацікавлений у її розвитку. Починаючи з 2012 року через певні обставини, протягом довгих семи років і семи місяців церква існувала як дві окремі громади — «Благодать» і «Сіон». Громада «Благодать» залишилася у новому приміщенні. Її старшим пастором й далі був Анатолій Прохор. А перереєстрована під іншою назвою церква «Сіон» продовжила свої зібрання в Палаці учнівської молоді. І у тому ж 2012 році старшим пастором церкви «Сіон» було обрано Віталія Оніщука. У 2018 році церква обрала ще одного пастора Ігоря Шалайка та трьох дияконів Дмитра Степанова, Володимира Кірпічова та Дмитра Луцика.

Зі ці роки було організовано безліч дитячих таборів. З початку війни члени церкви почали відвідувати прифронтові церкви та зону АТО з гуманітарною допомогою, а також деякі брати займалися капеланським служінням. У церкві діє недільна школа, яку відвідує понад 80 дітей, підліткове служіння. Молодь не лише з церкви, а й міста почала активно долучатися до молодіжних служінь.  Було створено дитячий хор, який нараховує понад 100 дітей. Церква розпочала розвивати медіа служіння в соціальних мережах. Також є вихідці з церкви, які поїхали на місіонерську працю. Багато років члени церкви  відвідують місця позбавлення волі, регулярно працюють з малозабезпеченими людьми та безхаченками. Церква неодноразово брала участь і сама організовувала євангелізаційні служіння в місті.

Протягом цих складних семи років Бог працював у серцях своїх дітей, поступово змінюючи взаємні образи на прощення. Це були непрості часи для обох громад, та й кожної людини зокрема. Багато болю завдали питання, пов’язані з приміщенням, а також перші невдалі спроби об’єднання.

Проте Бог мав Свій дивний план. І кінець 2019 року вразив усіх: і прихильників, і скептиків, і сторонніх спостерігачів. Напередодні різдвяних свят церква «Сіон» та церква «Благодать» об’єдналися, щоб служити Богу разом. 22 грудня  відбулося перше спільне зібрання і відтоді дві громади знову стали однією церквою з назвою «Сіон».

За цей час об’єднана церква «Сіон» провела водне хрещення. Попри певні обмеження, дотримуючись норм карантину, організувала три денних табори  на території дому молитви. Щотижня проводяться домашні групи та сестринські служіння. Нещодавно було продовжено традицію церкви «Благодать» проводити сімейні вечори. В церкві проходять заняття з англійської мови та уроки гри на музичних інструментах. Розвиваються й ті служіння, які були започатковані раніше.

Здавалося, життя налагоджується, труднощі почали забуватися, надії набирати оберту. Почалося будівництво класів недільної школи та поточний ремонт інших приміщень. Та несподівано прийшло нове випробування — пожежа, яка сталася 7 квітня 2020 року. Лише завдяки спільним зусиллям, а також підтримці  окремих людей та церков, і передусім Божому благословенню, громада впоралася і з цим випробуванням.

Бо церква «Сіон» — це не просто споруда, а її історія — не просто дати. Це понад 200 особливих обраних Богом людей, особливих дарів, особливих служінь і покликань. І головне — це свідчення про особливу Божу милість і благодать. Бо «великий Господь на Сіоні, і піднесений Він над усіма народами!» (Пс. 98:2).

Ольга Міцевська



Додати коментар

Пожертвувати