Служіння у зеленій перлині Африки

17.12.2018
0
85

Із 29 жовтня до 18 листопада 2018 року координатор Відділу євангелізації дітей та підлітків УЦХВЄ Тетяна Сердюк у складі невеликої інтернаціональної команди відвідала Уганду з євангелізаційною та освітньою метою.

Уганда… Її називають зеленою перлиною Африки. Ніколи навіть не мріяла поїхати туди, але у Господа на це був Свій план.

Оскільки я координатор Відділу євангелізації дітей та підлітків УЦХВЄ, завжди знаходжусь у русі, часто буваю і на заході, і на сході України. А влітку чоловік моєї подруги (проповідник з Індії Метью Каллукадавіл-Абрахам) запросив нашу команду євангелістів поїхати з ним в Уганду. Його, у свою чергу, покликав один місцевий пастор, який дуже стурбований положенням дітей у країні.

Стали готуватися… Збирали інформацію про Уганду, потреби місцевого населення, також фінанси, адже переліт коштує недешево. 60% населення Уганди — діти та підлітки до 15 років. На кожну жінку там припадає шестеро дітей. На жаль 90% дітей голодують, хворіють, тяжко працюють. Вже  з 13 років дівчатка починають народжувати. Багато дітей помирають від СНІДу і малярії.

Африканські парадокси: церкви без Біблії

І от 29 жовтня 2018 року команда з трьох чоловік ступила на африканську землю в міжнародному аеропорту Ентеббе. Тоді й розпочалася наша місіонерська поїздка, яка тривала протягом трьох тижнів.

За статистикою 42% населення Уганди складають протестанти. І, готуючись до поїздки, я питала себе: чим я можу послужити Уганді, якщо навіть в Україні менший відсоток протестантів? Але, виявляється, більшість церков в поселеннях угандійців — це невеличкий намет, куди люди збираються потанцювати. Першими на звук музики прибігають діти, за ними й батьки. Танцювати африканці можуть годинами.

Більшість людей не мають Біблії вдома, хоча вона продається на вулицях і в супермаркетах. В кого є Біблія — той і пастир, і апостол. Вчення в церквах теж відсутнє, багато людей навіть добре не знають, хто такий Ісус і що Він зробив для людства. Угандійці не вивчають Слово Боже і, як наслідок, не живуть по Слову…

На 100 дітей один учитель

А тепер про дітей… Якщо дорослі не чують і не вивчають Слова Божого, то діти тим більше. Вдома вони тяжко працюють, носячи воду від свердловини, турбуючись про молодших братиків і сестричок, працюючи на городах і в садках. Більшість шкіл — приватні, тобто платні, а батьки найчастіше не мають змоги платити за навчання. У державних школах рівень навчання дуже низький — на 100 дітей лише один учитель.

У кожному містечку багато мечетей, молитва транслюється через гучномовець. Але є і в протестантських церквах люди, народжені згори, яким не байдужа доля угандійців, особливо дітей. Велику працю здійснює невелика група людей, якій і допомагала наша команда.

Робота і витрати

За час перебування в Уганді ми провели чотири дитячих табори у різних місцях зі сходу на захід Уганди. Також по чотири тренінги для пастирів і дитячих служителів (якщо так можна їх назвати, бо жоден з них не має ні Біблії, ні програми). Завдяки цьому близько 1000 дітей та 300 батьків почули Євангелію Ісуса Христа. Слава Богу за це!

А тепер про фінанси: уся місіонерська поїздка обійшлася нам понад  $4000. Більша частина цих коштів пішла на переліт і візи. Також ми оплати проживання і харчування нашої інтернаціональної команди з восьми чоловік. Близько у $500 обійшлося харчування дітей в таборах. Значна сума пішла на пальне та ремонт автобуса (його довелося ремонтувати тричі). Були й непередбачувані витрати: пожертви хворим, бідним, закупівля Біблій (офіційні мови в Уганді англійська і суахілі). Більша частина зазначеної суми — це пожертви від дитячих євангелістів з України.

Що ми залишили в Уганді

Результатом нашої місіонерської поїздки стало дві євангелізаційні команди по троє братів, одна з них — забезпечена інвентарем. Біблії тепер є у кожній церкві, де ми служили. А ще там, на африканській землі, залишилась частинка нашого серця.

В Україну ми привезли величезний привіт від євангелістів Уганди, їхні подяки й благословення! Звичайно, таке служіння не може отримати розвиток завдяки лише одній поїздці, і якщо Господь дозволить, то наступного року плануємо знову поїхати в Уганду.

«І, як звістили Євангелію тому містові, і учнів багато придбали, вони повернулися в Лістру, та в Іконію, та в Антіохію, душі учнів зміцняючи, просячи перебувати в вірі, та навчаючи, що через великі утиски треба нам входити у Боже Царство» (Дії 14:21-22).

Справді, потрібно підкріпити навчених, підняти нових дитячих служителів. Отже, ми маємо велику потребу в більшій команді дитячих служителів (посвячених, жертовних, із простим рівнем англійської мови), маємо потребу в фінансах на переліт в обидва боки та годування дітей. Якщо Дух Святий через це свідоцтво покличе вас послужити дітям Африки у будь-який спосіб, пишіть чи дзвоніть, я з радістю відповім на питання і пропозиції про співпрацю.

Величезна подяка усім тим, хто був дотичний до цієї місіонерської поїздки в Уганду (молитовно, морально, матеріально). Нехай Господь благословить кожного і віддасть у стократ!

Тетяна Сердюк, chve.org.ua

tanya_serduk_777@ukr.net
0673699811
0937799486



Додати коментар

Пожертвувати