Війна без зброї
Волонтерське служіння ВОЦХВЄ
У ці дні християни віри євангельської також воюють зі злом, яке прийшло на нашу землю. Так, без зброї, але на передовій із перших днів — як волонтери.
У церкві «Спасіння» (с. Підгайці, Дубнівська, 1в) людно й гамірно цілодобово. Бо дім молитви став пунктом прийому уже більше ніж для п’ятисот евакуйованих людей із гарячих точок України. Постраждалих привозять щодня — у середньому по шістдесят людей. Потім їх доставляють у різні євангельські церкви Волині, де про них піклуються місцеві.
«Завдання християнина — в першу чергу, служити людям. Ідея цього служіння в нашій церкві не нова. Ще в 2014 році, коли це почалося на сході України, ми евакуйовували людей. Є потреба і можливість робити добро — і ми як християни стараємося це робити» — каже пастор церкви «Спасіння» Микола Климчук.
«Перша точка, куди ми відправилися цього разу — це Київ і Київщина. Там брати по місцевих церквах організовували людей, а ми вже з Києва перевозили їх сюди, — розповідає координатор волонтерського служіння в області Олександр Князєв. — У перший день була одна поїздка. Їхав бус просто за людьми без гуманітарної допомоги. На сьогодні вже працює десять машин, по два водії в кожній. Туди везуть допомогу: продукти, засоби гігієни та медикаменти. У зворотному напрямку — автобуси заповнені людьми: дорослими та дітьми, часом дітьми з інвалідністю, які змушені залишати свої укриття й шукати захисту в Західних областях або за кордоном. Спочатку везли на схід і одяг, але сьогодні волонтери вважають, що везти його в гарячі точки недоцільно. Потрібні речі евакуйованим надають вже тут, у церкві. Адже часто люди приїжджають, рятуючись від обстрілів та бомбардувань без змінного одягу, тобто в тому, у чому їх застала небезпека».
Допомога не завершується на тому, щоб привезти людей до церкви, нагодувати, заспокоїти та помолитися з ними. Тим, хто бажає залишитися в Україні, у регіонах, де значно спокійніше (дуже часто це Закарпаття) підшукують житло. Християни часто пропонують свої будинки, переважно безкоштовно або з платою за комунальні послуги. Частина прибулих їде до родичів, ще чимало евакуйованих прямує в інші країни.
«Є люди настільки налякані, що навіть не виходять із автобуса, чекають, аби швидше доправили їх до кордону», — розповідає Олександр Князєв.
Країни, до яких найчастіше відправляють людей — Німеччина, Польща, Чехія. Для пошуку місця проживання осіб, що евакуйовані з зони безпосередніх воєнних дій, при церкві працює кол-центр. Його працівники ведуть статистику, допомагають знайти житло, оформити документи, організовують перевезення гуманітарної допомоги по Україні та ввезення її з-за кордону. Волонтери забезпечують доїзд до нового місця перебування, нікого не залишають напризволяще.
Люди, які мають проблеми зі здоров’ям, можуть отримати невідкладну медичну допомогу, якщо це не операційне втручання, лікування може тривати до трьох днів. Заспокійливі, препарати від тиску та інші ліки можуть отримати не тільки біженці, а й місцеві жителі. У церкві людям міряють тиск, лікують зубний біль тощо. Надає медичну допомогу Християнська медична спілка, діяльність якої на базі церкви «Спасіння» координують Оксана Климчук та Юрій Польчин. До цього проекту долучилися й інші медичні працівники — і чергування відбувається цілодобово.
Володимир Кірпічов, відповідальний у ВОЦХВЄ за розподіл та доставку гуманітарних вантажів, поділився інформацією щодо роботи християн у цьому напрямку. За його словами, на сьогодні вже відправлено біля двохсот машин із вантажем від 1,5 т до 4т. Допомогу надають не лише власне Волинські церкви, вона надходить й із зарубіжжя — країн Європи та Америки.
В евакуації та організації доставки допомоги задіяні й інші церкви області, зокрема Луцького, Володимир-Волинського, Ковельського, Камінь-Каширського районів. Церква «Спасіння» — одна з тих, у якій ця робота налагоджена на досить високому рівні. Вона змогла до своєї команди долучити інші громадські організації та християн із інших євангельських церков не тільки Луцького регіону, а й з-за кордону.
Контакти ВОЦХВЄ тут.