Господь — розкіш твоя!
VIII з’їзд молоді Волині
Самари-2018
Під гаслом «Господь — розкіш твоя!» з 8 по 12 серпня проходив VIII обласний з’їзд молоді ХВЄ Волині у с. Самари (що на Ратнівщині), який зібрав близько тисячі учасників (зареєстровано — 850).
Протягом п’яти днів з’їзду християнська молодь проживала в наметах серед лісу на березі о. Лука. У щоденну програму входили богослужіння, секційні заняття, молитви. Молоді люди також мали час для спілкування та інших занять.
Червоною ниткою через усі богослужіння проходив 4 вірш 36 (37) псалму: «Хай Господь буде розкіш твоя, — і Він сповнить тобі твого серця бажання!»
День 1
На перший день з’їзду (точніше — на богослужінні-відкритті) служив молодіжний хор церкви «Ковчег» (м. Ковель). Проповіді виголосили Ігор Панфілов (відповідальний за молодіжний відділ області), Олександр Гоцик (пастор ц. «Ковчег»), Михайло Близнюк (старший пресвітер Волині) та ін.
«Якщо основне бажання людини — щоб Господь був на першому місці в її житті, то всі інші бажання будуть виконуватися автоматично, перш за все тому, що бажання Бога стануть її бажаннями, — зауважив Михайло Близнюк. — Серцю праведника завжди є чим утішатися! Божа любов спасла недосконалу людину і дала Духа сили, розуму та здорового глузду».
«Омана — духовний стан, коли я вважаю, що моя думка та мій погляд на речі єдиноправильним, і по-іншому бути не може, — підкреслив старший пресвітер. — Аби не потрапити в заблудження — важливо, все, що робимо, робити не для своєї слави, а з ціллю прославити Ісуса Христа».
День 2
Впродовж другого дня служили співом гурт «Сіон» (м. Рівне) та хор із церкви с. Рованці. Спікерами були Олександр Третяк (ректор РДСА), Ед Сівець (місіонер в Африці), Микола Лотоцький (заступник старшого пресвітера області) та ін. Молитовне служіння провів Володимир Москвич.
Роздумуючи про життя пророка Валаама, Олександр Третяк зробив висновок, що провидець звик до дії Бога у своєму житті, тому перестав нею цінувати та вибрав земні цінності.
«Говори лише від свого імені. Не додумуй, не переказуй чужих думок, чужих слів, чуток, адже роблячи останнє, ти випускаєш 3 стріли— в себе, в того, кому говориш, і в того, про кого говориш», — закликав освітянин.
Ще одна думка, яку запропонував молоді Олександр Третяк, базувалася на Посланні апостола Павла до Филимона. «Онисим — слуга Филимона, утік від останнього, познайомився у в’язниці з Павлом і прийняв Ісуса. Апостол просить Филимона простити слузі образу та збитки, і прийняти Онисима вже не як слугу, а як брата. Чи можемо ми прийняти брата, який образив та обібрав нас?» — запитав служитель.
У семінарі «Мої 600 м» Едуард Сівець роздумував про духовний вимір відстані між Єрусалимським храмом та Віфездою. Храм за часів апостолів був розкішним матеріально та пустим духовно, адже люди почали використовувати його для власних потреб (торгівля тваринами — начебто для жертви, насправді для заробітку). Зцілення у Віфезді — було звичною справою, зцілення у храмі — було чудом. Між храмом та Віфездою — 600 м.
Спікер порівнював двох людей — кривого біля храму і недужого у Віфезді. Дві хворі людини мають різні пріоритети: перша хоче отримати хоча б щось, і цим самим принижує Творця, Який хоче дати Своїй дитині найкраще. Друга — шукає Бога та Божого зцілення і отримує здійснення власних бажань, адже бажання Бога стали бажаннями хворого. «Бог хоче дати тобі повне зцілення!» — надихав присутніх місіонер.
День 3
На третій день з’їзду співав гурт із церкви м. Нововолинськ та хор із церкви «Свята Трійця» (м. Луцьк). Головним спікером дня був запрошений гість із Німеччини Лео Франк, який впродовж дня виклав семінар із трьох частин «Підготовка до шлюбу». Проповідував також Петро Рибак (пастор церкви «Свята Трійця») та ін. Молитву для молоді проводив Олександр Сокол (пастор церкви с. Чорниж).
«Після гріхопадіння Давид переживає одну катастрофу за іншою, — звернув увагу Лео Франк. — Він має успіх у всіх справах, але не в сім’ї. Сатана буде робити все можливе, аби ви принесли у свою сім’ю гріх».
Спікер також торкнувся реалій епохи постмодернізму, або «споживання». «У наш час нав’язується думка, що немає сенсу щось лагодити — легше викинути та купити нове. Ця оманлива думка переноситься на сім’ю — все саме по собі має бути добре, немає сенсу працювати над стосунками, а якщо щось йде не так — завжди можна розвестися» — сказав служитель.
«Погодитися з недоліками чоловіка або дружини — це не значить покоритися їм, — ще одне застереження Лео Франка. — Обоє партнерів повинні бути готовими працювати над своїм шлюбом — це основа стосунків, які процвітають». Він також закликав молодь — майбутніх чоловіків і дружин — перш за все не виховувати свого партнера, а виховувати себе.
День 4
На ранковому зібранні четвертого дня співав гурт церви с. Чорниж, а на вечірньому — хор з м. Камінь-Каширськ. Проповідували Володимир Бричка (відповідальний за сімейний відділ УЦХВЄ), Богдан Кравчук (місіонер), та гість з Білорусії Сергій Шишпарьонок (пророк) та ін. Між зібраннями молодь мала «Час талантів», де бажаючі мали можливість служити один одному власними здібностями. Сергій Шишпарьонок провів молитовне служіння.
«Ми можемо мало знати один одного, дуже поверхнево, — зауважив Володимир Бричка. — Молоді люди знають один одного набагато краще, ніж батьки і служителі. Але по-справжньому кожного знає тільки той, кого бачимо в дзеркалі. Тому не тримайся тих людей, які намагаються виглядати «крутими», у яких «пальці вєєром». Шукай таких друзів, які мають страх Божий. Утікай від гріха — це найкраща стратегія людей, які бояться Бога».
Служитель роздумував про те, що відчуває Бог, коли ми нібито ходимо на служіння, але серце не віддане Йому повністю? «Хто наповнює наше серце злим чи добрим? — запитував молодь душпастир. — Тільки ми несемо за це відповідальність! Туди збирається усе те, що нам подобається». Він додав, що згідно соціологічних досліджень особистість людини на 30% — є генетичним спадком, на 30% — залежить від виховання, і на 40% — це власний вибір кожної людини. На молоду людину дуже впливає інтернет, кінематограф, музика.
Служитель також звернув увагу на те, що серед молоді часто відношення до гріха стає пасивним, гріх не усвідомлюється як щось страшне: «Що тут такого? Ну, якось там буде…» В цей час людина просто не усвідомлює усіх наслідків. «Розрізняйте любов і пристрасть, — закликав Володимир Бричка. — Пристрасть є хаотичною, вона не може чекати. Мають бути задіяні дві сторони — почуття і здоровий глузд. Іноді буває корисною розлука, вона як вітер — малий вогонь він гасить, а великий роздмухує».
Служитель запропонував молоді практичну пораду — провести чіткі межі у своїх стосунках. Прийняти рішення про те, на що вони не збираються погоджуватися до шлюбу. І завчасно попередити партнера про своє рішення. Також він радив домовитися з одним із друзів про взаємний контроль власних вчинків.
День 5
Співом впродовж недільного дня служив гурт «Єдність» (м. Луцьк) та хор із м. Горохів. На ранковому зібранні головним спікером був Павло Федорук (старший пресвітер АР Крим), а на заключному вечірньому проповідували — Микола Синюк (директор місії «Голос надії»), Михайло Роман (старший пресвітер Полтавської області) та Петро Карпович (заступник старшого пресвітера Волинської області) та ін. Між зібраннями члени Спілки християнських письменників України Дмитро Довбуш та Ольга Міцевська провели для бажаючих семінар «Поезія в служінні».
«Як Господь, говорив до Мойсея, так Він говорить і сьогодні до нас, — сказав Микола Синюк. — Мойсей запитав: «Хто я?» Це саме запитання сьогодні ставимо і ми: «Хто я?». І коли кажемо: я не той кандидат, це мені не під силу, Бог відповідає: «Я буду з тобою!» Ми і справді слабкі, але ми навіть не уявляємо, яке багатство сили і мудрості заховане в Ісусі Христі!»
«Закхей шукав побачити, Хто є Ісус, — продовжив єпископ. — Для того, щоб пізнати себе, спершу треба пізнати Його! Ви ніколи не пізнаєте, хто ви є, поки не почнете пізнавати Автора. Якщо за дні з’їзду ви хоч трохи більше пізнали Хто Він, ви можете пізнавати себе. Бог дав нам цей час, щоб ми зрозуміли, Хто — Він, і хто — ми. Щоб пізнали, як Він хоче використати нас для Своєї слави».
В кінці з’їзду організатори подякували усім, хто доклав зусиль до його проведення. У свою чергу молодь подякувала служителям за їхню працю.