На базі КБІ запрацювала 7-ма Міжнародна місіонерська школа

10.06.2018
0
925

4 червня 2018 року на базі КБІ відбулося відкриття ММШ — це спільний проект КБІ, місії «Голос надії» та скандинавських церков. У школі навчатиметься 21 студент із України (Криму, Рівненської, Житомирської, Черкаської, Луганської областей), а також із Киргизстану, Білорусії, Росії.

У богослужінні-відкритті взяли участь Антон Кукса, Сергій Манелюк, Віталій Оніщук, Євген Мельничук, Сергій Тарасюк, Владислав Сачко, Анатолій Козачок та Микола Синюк.

«Коли ізраїльський народ ввійшов в обіцяну землю, і ділили територію з допомогою жеребка. І племені Дана дістався сьомий наділ, — зазначив Сергій Манелюк. — Так, у нашому житті, є речі, які від нас не залежать, як жеребок. Комусь пощастило народитися в християнській сім’ї, комусь — народитися в Україні і т. д. Але далі Дан мусив прикласти старання, щоб завоювати свою спадщину. Так, є речі, які залежать від наших зусиль. Для того, щоб стати студентом місіонерської школи, потрібно було знайти контакти, заповнити анкету, комусь — досить далеко добиратися… І для того, щоб стати хорошими служителями, теж потрібно буде постаратися. Бажаю вам Божого благословення у цьому».

«Одного разу батьки віддали мене на місіонерське служіння. Церква благословила і, головне, батьки, — поділився Сергій Тарасюк. — Коли ми були зібрані в родинному колі, мій старший брат (всього нас восьмеро дітей) каже: «Сергію, ми віддаємо тебе як десятину для Бога на місіонерське служіння. Це було 24 роки тому, а ці слова й досі мене «чіпляють». Коли я це говорю, в мене волосся дибки стає. І я хочу виправдати те, що мені було довірено Богом, церквою і батьками. Сьогодні відкриваються дуже великі можливості для служіння, але не вистачає кадрів. Я радий за вас, що виявили бажання! І в цей час навчання — беріть усе, що можна, щоб потім віддавати в практичному служінні».

«Мені пригадався випадок із того часу, коли я перебував на місіонерській праці в Лоухах (Карелія), — розповів Анатолій Козачок. — Покаялася одна жінка і стала молитися за свого сина. Син працював будівельником і їздив у відрядження в різні місця. Якось вона підійшла і попросила поїхати забрати його, бо підозрювала, що роботу вже закінчив, а гроші пропиває. Ми поїхали в інший населений пункт, знайшли того чоловіка, справді, в п’яному угарі, забрали додому. Поверталися з пригодами — неполадки з машиною. У нас була старенька шістка, яку ми вже продали голові селищної ради, але ще їздили нею. А гроші вже пішли на будівництво дому молитви… Якось таки доїхали, і тут — якраз приходить голова і каже, що хотів би взяти машину, поїздити, дружині показати. Я розповідаю, що вона чомусь почала грітися. Правда, він узяв і потім казав, що все було добре. А ввечері того дня була молитва, після якої Бог звільнив сина тієї жінки від алкогольної залежності. Це було справжнє чудо. Тому місіонерство — дуже цікава праця! Пригод буде багато. Буде багато свідчень. Але щоб бути хорошим місіонером потрібно полюбити Бога і полюбити людей. І посвятити себе служінню».

«Свого часу учні поставили Ісусу Христу нормальне питання: «Чи не цього часу Ти відновиш незалежність Ізраїлю?» Він відповів конкретно: «То не ваша справа», — сказав Микола Синюк. — Можливо, до цього часу ви займалися вашими справами. Але сьогодні Дух Святий потурбував вас до Божої справи. Це героїчний вчинок — літо, коли сонце гріє, коли надворі зелено і гарно, провести за партами. Але в процесі навчання ви зможете знайти своє покликання. Без Бога цього не можна зробити. Без Духа Святого на справу місіонерства — ані кроку».

Навчання в місіонерській школі триватиме три місяці. Окрім українських викладачів також читатимуть лекції іноземні гості, зокрема Отто та Єлена Ріммоси зі Швеції.

Дмитро Довбуш



Додати коментар

Пожертвувати