Чи за все дякувати Богу?

30.09.2024
0
679

«Подяку складайте за все» (1Сол.5:18).

Всі ми добре знаємо, цей текст Писання. Але що входить в оце «все»? І добре, і погане? Уявіть ситуацію: я прийшов до вас в гості, приніс подарунок, зробив комплімент. Правда ж, вашою реакцією буде вдячність. А якби я обізвав чи вдарив вас? Хто із вас сказав би «дякую»?

Що таке подяка? Подяка — це природна реакція на щось добре. Нам не властиво дякувати за зле. Зауважте, навіть коли трапляється щось погане, ми завжди знаходимо в поганому щось хороше і дякуємо саме за це. Якщо ви зламали ногу, то дякуєте не за неї, а за те, що друга ціла. Коли перед молитвою ми висловлюємо подяки — це завжди щось позитивне. А коли говоримо потреби — це завжди проблеми і хвороби. Ми не кажемо: «Дякую Богу, що я хворий, мені так добре, хай так і буде надалі!» Це не нормально.

А зрештою — де в Біблії Бог змушує нас дякувати за зле? Немає такого. Як же розуміти цей текст: «Подяку складайте за все»? Справа в тому, що це не кінець речення. Якби там стояла крапка, то була би проблема. А так — стоїть кома, і автор продовжує: «…бо така Божа воля про вас у Христі Ісусі». Що це значить? По-перше, це стосується тільки тих, хто «у Христі Ісусі», тобто Божих дітей, які прийняли Його у своє серце. По-друге, Божа воля про Його дітей — добро, приємність і досконалість. «Бо Я знаю ті думки, які думаю про вас, говорить Господь, думки спокою, а не на зло, щоб дати вам будучність та надію» (Єр.29:11). Добро, приємність, досконалість, будучність, надія — це речі, за які хочеться дякувати.

Виходить, християнин може сміливо дякувати за все, що з ним трапляється, знаючи, що згідно Божої волі все служить йому на добро! «І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре» (Рим.8:28). І у важких обставинах ми дякуємо, дивлячись у майбутнє.

Згадаймо історію Йосипа. Навряд чи коли рідні брати продавали його в рабство, чи коли його обмовили і посадили до в’язниці, серце переповнювалося вдячністю. Напевно, він переживав обурення, нерозуміння, відчай. Ну бо за що тут дякувати? Але ми знаємо, що зрештою Йосип став правою рукою самого фараона і навіть зміг врятувати від голоду свій народ. «Ви задумували на мене зло, та Бог задумав те на добре» — сказав він своїм братам.

Згадаймо в яких важких обставинах Йов прославив Бога. За що він дякував? Чоловік втратив усе, починаючи від майна, закінчуючи дітьми. І це ж не за якийсь гріх. «Господь дав, Господь узяв... Нехай буде благословенне Господнє ім’я!» — сказав Йов. — Чи ж ми будемо приймати від Бога добре, а злого не приймемо?» Диявол якраз апелював до того, що Йов відданий Богу саме за те добро, яким Бог його благословив. Та чоловік довів протилежне.

Ми часто вживаємо слово «Алілуя», славлячи Бога. Це найвище вираження хвали. І воно означає — славити Бога не за Його діла і милості щодо нас, а просто за те, Хто Він є. Дуже важливо це усвідомлювати — взагалі не стоїть питання, чи ми отримали щось від Бога, чи ні. Наша хвала не прив’язана до Божого даяння, а до самого Бога. І ми дякуємо Йому як творіння Творцю. Це найвищий рівень вдячності.

Василь Попудник



Додати коментар

Пожертвувати