«Давайте зустрінемося в неділю…»

03.09.2019
0
122

Світ соцмереж — цікавий та парадоксальний. Там можна натрапити на що завгодно: на спокуси та непотріб і натхнення та підбадьорення. Та, власне, він нічим особливим не відрізняється від звичайного світу — там усе так само...

Так от, зайшовши в черговий раз у фейсбук —і натрапив на одну коротку цитату. Взагалі то цитати у фейсбуці — це окрема тема. Останнім часом вони стали надто популярними. Є цікаві та серйозні, є просто смішні та абсурдні. Є власного виробництва, є висловлювання відомих людей. Є правдиві, є фейкові. А є особливий тип, популярний серед певного кола християн — фрази духовно-біблійного змісту з яскравим пафосним змістом. Загалом, вони правильні, але… з іншого — здаються якимись штучними та надто абстрактними. Або навіть суперечливими. Ні-ні, я не проти такого вираження почуттів, але бувають любителі лозунгів-цитат, які тільки ними й живуть і в яких уся стрічка забита ними. І деколи вони можуть формувати у нас неправильне уявлення про духовні речі.

А тепер про саму цитату. Вона була розміщена в суботу й звучала так: «Давайте зустрінемося в неділю. Бог». Коротко. Гарно. Влучно. Мотиваційно. От тільки… чи правильно?

Я не втримався і написав коротку замітку, у якій не погодився зі згаданою фразою. Чому?

Та тому, що вона може нав’язати нам хибну думку про спілкування з Богом. Навіть у проповідях ми можемо почути заклики частіше та регулярніше відвідувати зібрання, бо на них, мовляв, ми зустрічаємося з Богом. Але це неправильна мотивація. Бо коли ми говоримо про зустріч з Богом, то, згідно з євангельським вченням під цією фразою розуміємо прихід до Бога грішної людини з покаянням та вірою в Ісуса Христа як Сина Божого. Зустрітися з Богом — це неповторна та єдина мить у житті людини, після якої вона входить у Божу сім’ю та в Божу присутність. З того часу християнин постійно перебуває з Богом, живе з Ним та Ним. Відтоді він не лише на богослужіннях зустрічається з Богом — ці зустрічі повинні бути щоденними, щогодинними, щохвилинними. Прокинувся зранку — молитовна мить зустрічі з Творцем. Снідаєш — дякуєш Богові за їжу та новий день. Виходиш з дому на роботу — знову звертаєшся до Нього за благословенням… І так цілий день, цілий тиждень.

Звичайно, земна суєта не завжди дає нам можливість насолоджуватися Божою присутністю. Ми відволікаємося на нашу працю, наші земні турботи, на спілкування та зустрічі з іншими людьми. Але відчуття Божої присутності не має покидати нас і тоді. Ми повинні постійно пам’ятати, що Він поряд, Він з нами і ми може будь-якої миті звернутися до Нього. Наш день має бути наповнений сотнями короткочасних зустрічей з нашим Спасителем. Це як наша сім’я — ми можемо займатися різними справами, бути в різних місцях, але пам’ятати один про одного, відчувати єдність один з одним. І при нагоді — заговорити, поспілкуватися або, дякуючи сучасному прогресу, зателефонувати.

Але згадану фразу я вважаю неправильною при умові, коли церковні богослужіння сприймаються як мало не єдине місце зустрічей із Богом. Бо можна подивитися на цю фразу й з іншого боку. За аналогією з сім’єю, у якій ми відчуваємо постійну присутність один одного й маємо можливість постійно спілкуватися, ми можемо сказати, що Бог має право нас, членів Його родини, запрошувати на особливі зустрічі. Так, як час від часу ми це робимо в нашому земному житті. Коли чоловік може сказати дружині: «А давай-но сьогодні зустрінемося у кав’ярні, посидимо разом». Коли дружина попросить: «Давай прогуляємося вечері біля річки». Коли дзвонимо до друзів, з якими постійно спілкуємося: «Приїдьте завтра до нас на вечерю, піцу замовимо, посидимо, побалакаємо…»

Так, у нашому житті бувають неповторні зустрічі, коли ми, забуваючи про наші щоденні турботи, зосереджуємося на простому, невимушеному спілкуванні з дорогими та близькими людьми. Навіть тоді, коли часто з ними бачимося. Вважаю, що Бог також вартий того, щоб серед земної суєти ми знаходили час та можливість для особливих зустрічей із Ним. Це можуть бути щоденні особисті зустрічі для молитов. Це час, проведений читанні Слова Божого. І це — наші богослужіння в домі Божому, де ми у святковій атмосфері разом з братами та сестрами за вірою зустрічаємося з Творцем. Але вони не мають стати замінником нашого постійного перебування в Богові та нашого постійного спілкування з Ним.

Так що шукайте зустрічей з Богом постійно, спілкуйтеся з Ним щодня, відчувайте Його присутність щохвилинно. Але коли отримаєте особливе запрошення: «Давай зустрінемося в неділю (чи в будь-який інший день). Бог» — відгукніться, вас чекатимуть неповторні миті спілкування з Господом.

Юрій Вавринюк



Додати коментар

Пожертвувати