Анатолій Кліновський: ми втратили Легенду...

31.10.2019
0
103

27 вересня 2019 року перестало битися серце одного з найталановитіших євангельських вчителів у слов‘янському світі нашого покоління – Анатолія Івановича Кліновського.

Він помер внаслідок важкої хвороби, з якою боровся останні кілька місяців.

Анатолій Кліновський народився 25 жовтня 1952 року на Житомирщині й прожив достойно 66 років у м. Бориславі (Львівщина), залишивши помітний слід у серцях людей завдяки Божій мудрості, що була в його проповідях, семінарах і бесідах.

Анатолій Іванович також багато років служив пастором церкви ХВЄ м. Борислава, а ще викладачем богословських дисциплін у вищих закладах духовної освіти братства.

Він очолював Відділ освіти Української Церкви Християн Віри Євангельської (2000-2010 рр.). Служитель був ініціатором започаткування магістерської та докторської програм в УЦХВЄ – і назавжди ввійшов в історію євангельської Церкви.

Як тільки новина про його смерть стала відома громадськості, тисячі людей висловили співчуття родині покійного.

Попередник Анатолія Івановича на ниві євангельської освіти Віктор Шевчук написав: «Анатолій Іванович, як один із засновників біблійної освіти в нашому братстві, вніс великий вклад у створення й розвиток біблійних навчальних закладів, а також у підготовку багатьох служителів. Найщиріші співчуття рідним, друзям і всім причетним до освіти».

Наступник Анатолія Кліновського Віктор Вознюк теж відзначив вагомий вклад учителя в розвиток церковної та академічної освіти братства: «Після того, як він виконав важливу місію, Господь покликав його, як дозріле зерно, до своїх Осель».

Ще в роки мого студентства, коли найвищим науковим ступенем, на який можна було розраховувати в системі вищої освіти УЦХВЄ, був «бакалавр», старші служителі давали таку характеристику пастору Кліновському: «За кордоном Іванович давно був би двічі доктором богослов’я».

І справді, він був криницею знань, які охоплювали майже всі напрямки біблійного вчення.

У ньому поєднувалися всі найкращі риси вчителя та комунікатора: глибина вчення, гострий розум, особлива харизма та непідробне почуття гумору.

Анатолій Іванович не боявся висловлюватися на непопулярні теми, які досі є табу для нашого середовища, за що й отримував іноді «на горіхи» від деяких служителів. Пригадую його інтерв’ю газеті: «Благовіст – це і є проповідь. Жінка може благовістити навіть на загальних зібраннях. Ми обмежили роль жінки, і я вважаю, що цим ми Церкву обікрали» (Кліновський А. «Пора задіяти «сплячий» потенціал нашої Церкви». – За євангельську віру. – Часопис Всеукраїнського союзу церков християн віри євангельської. – 2009. – №6. – С. 5.).

Його виклад теології завжди запам’ятовувався, бо був оригінальним. Наприклад, виступаючи 6 квітня 2019 року в Львові на святкуванні 20-річчя Львівської богословської семінарії, учитель зауважив: «Біблія вчить, що нам потрібно розіп’ясти себе з Христом, «бо Законом я вмер для Закону, щоб жити для Бога. Я розп’ятий з Христом» (Гал. 2:19). І я думав, як же це зробити. Доклавши певних зусиль, можна прибити свої ноги до хреста. Потім якось вільною рукою прибити іншу. Але все ж іще залишається одна рука. Як же прибити її? А для цього і є брати і сестри з нашої церкви!».

Анатолій Кліновський не видав жодної книги, але кілька поколінь училися проповідувати та викладати за його конспектами.

Тепер наше завдання – зберегти духовну спадщину цього Божого чоловіка, який послужив десяткам та сотням тисяч християн по цілому світі.

З далекої мандрівки Додому повернувся улюблений син, який прекрасно справився з дорученою місією. І я підозрюю, що, можливо, саме в цю мить ангели веселяться…

Цими днями небо радіє, а земля плаче...

Богдан Галюк



Додати коментар

Пожертвувати