Червоні зони

24.11.2021
0
37

Отже — ми в червоній зоні. Не вперше і, мабуть, не востаннє. Історія повторюється.

Інколи червоніє там, де зовсім не сподіваєшся. Древній біблійний Ісав звертається до свого брата Якова: «…нагодуй мене отим червоним, червоним бо змучений я». За червоне потрібно платити. Дорого. Особливо змученим і голодним. Наїстися, але втратити. Ісав втратив статус першого…

…А потім була зона Червоного моря.

Єгипетські раби-євреї повинні переправитися через воду — без човнів і без весел. Це неможливо, але потрібно, щоб раби стали народом! Шлях до свободи, як правило, через зону Червоного моря.

Назад оглядатися страшно. Там військо фараона. Уперед — ще страшніше, — там хвилі Червоного моря. Залишався один шлях — дивитися вгору. Вірою. Бог розпочав велике будівництво дороги для Своїх обраних. Швидко, за одну ніч, дорога по дну моря готова. Це для тих, хто вірив. Для тих, хто не вірив, але йшов — дорога життя стала дорогою смерті.

…А потім була червона зона комунізму. Лиховісна епідемія охопила заразним вірусом атеїзму пів світу. Десятки мільйонів життів скосив червоний вірус. Але пройшли. Не по дну моря, а в його кривавих хвилях. Вірили — і йшли десятки років. Нарешті — берег свободи…

…Червона зона коронавірусу. Пандемія на цілий світ. До речі — людство було поінформоване. «Люди будуть вмирати від страху і начікування лихоліття, що прийдуть на всю землю, бо сили небесні захитаються» (Лк.21:26, переклад О. Гижі). Це попередження Христа. Як відомо, попереджений — значить озброєний, або по сучасному — вакцинований!

Найкраще бути прищепленим вірою до життєдайної Виноградної Лози — Христа (див. Ів.15:5). Це стара істина. «Вірою вони перейшли Червоне море (червону зону — авт.), немов суходолом, на що спокусившись єгиптяни, потопились» (Євр.12:29).

Саме так можна пройти червону, коричневу, чорну й будь-які інші зони. Наша дорога продовжується. Один Бог знає, які зони чекають попереду. Він же знає й рекомендує одну, єдину Вакцину на всі штами небезпек — це глибока, неформальна, щира віра у всемогутність і любов Христову. Із Ним — пройдемо!

Микола Синюк



Додати коментар

Пожертвувати