Чи росте едемське дерево?

31.07.2020
0
67

Одне допитливе дівча, обдумуючи біблійні історії, несподівано задало матері запитання:

— Мамо, а чи росте зараз десь на землі дерево, з якого зірвали плід Адам з Євою?

Погодьтеся, запитання нестандартне і не одразу зорієнтуєшся з відповіддю.

А й справді: чи є десь зараз знамените дерево пізнання добра і зла? Вважаю, це не просто наївне дитяче запитання, над ним варто було б замислитися і дорослим.

З Біблії ми добре знаємо цю історію. Сам образ едемського дерева в усі часи і серед усіх цивілізацій набув переносного і досить широкого значення. Це дерево стало образом спокуси, неслухняності, причиною первородного гріха.

Едем уже в далекому минулому. Але наслідки необдуманого вчинку наших прабатьків ми відчуваємо й донині, будучи через кров і плоть, успадковану від прабатьків, причетними до цього дерева. А от чи існує воно сьогодні?

Існує, люди добрі. І ми кожен особисто несемо не менш велику відповідальність перед Богом щодо цього дерева, як Адам з Євою. Звичайно, ми не можемо тепер вказати точні координати цього чуда природи, бо дорога до Едему вже закрита. Але це дерево росте у серці кожної людини і Творець пильно дивиться, як людина поводиться у своєму сердечному саду.

Дерево пізнання добра і зла було не просто фізичним об’єктом, який ніс у собі певну загрозу. Воно не було отруйним, навпаки —  гарне, приємне і смачне. Але у цьому дереві була захована внутрішня, духовна суть, яка була набагато важливіша його зовнішніх якостей. Це був символ слухняності Творцеві. Ми не знаємо достеменно Божих задумів, чому Він вчинив саме так, посадивши оте дерево у саду, але розуміємо, що Господь хотів вберегти людей від чогось поганого. Бог знав, що у Всесвіті є добро і зло. Перше Він подарував Адамові, даючи можливість насолоджуватися життям у Едемі, від другого хотів вберегти, щоб не захмарювати цього життя. Але, будучи Богом Справедливим, Він залишає людині право вибору. Як вона ним скористалася, ми добре знаємо.

І от ми втратили Едем, втратили щасливе та безтурботне життя. Натомість, тепер ми знаємо, що таке добро і зло. На жаль, не стали ми ні розумнішими, ні кращими, ні добрішими. Більше того, ми втратили почуття добра, яке було закладене Творцем у нашу сутність і ми стали злими і змарнованими за своєю суттю. Ми сьогодні набагато краще знаємо що таке погано, аніж те, що добре.

І хоча у людську свідомість, плоть і кров прийшло зло, воно не змогли остаточно зруйнувати добра, яке Творець заклав у людську сутність. Воно живе й досі у серці кожної людини, постійно подаючи сигнали через обставини, совість, через Божі відкриття, Боже Слово. Але найгучніше цей голос добра прозвучав через Божого Сина Ісуса Христа, Який залишив славу і велич неба, щоб на злу, грішну землю принести промінчик добра.

Хоча людина і втратила незалежність, віддавши себе дияволові та злу, Бог залишив дерево пізнання добра і зла у серці людини, тим самим даючи право вибору. Сьогодні перед кожним жителем планети стоїть той же вибір, що і колись перед Адамом. Але якщо адамів вибір приніс йому смерть, сучасна людина може вибрати життя. Біблія про це каже: «Сьогодні взяв я за свідків проти вас небо й землю, життя та смерть дав я перед вами, благословення та прокляття. І ти вибери життя, щоб жив ти та насіння твоє» (5 Мойсея 30:19).

Диявол і до сьогодні обманює людей. Він на чорне каже біле і на біле — чорне. Він нашіптує людям брехню про те, яке солодке і приємне зло. Він пропонує людині сумнівні насолоди і переконує, що погане, не таке вже й погане. Але десь у глибині сердечного саду, у заростях бур’янів та тернини лагідно шелестить дерево пізнання добра і зла і пропонує зцілення від сумнівів та тривог, від зла та гріха. І блаженний, хто скуштує плодів цього дерева. «Ісус же сказав їм: Я хліб життя. Хто до Мене приходить, не голодуватиме він, а хто вірує в Мене, ніколи не прагнутиме» (Ів.6:35,51). Голос Божий і є тим голосом добра, який хоче повернути нас до втраченого Едему.

Сьогодні ми усі стоїмо перед деревом добра і зла. Перед нами широка дорога зла та неправди, обману та лицемірства і вузька стежина добра, яка веде у життя вічне. Наші прабатьки зробили неправильний вибір. А який вибір зробиш ти?

Юрій Вавринюк



Додати коментар

Пожертвувати