Долаючи конфлікти
Яків часто потрапляв у конфлікти. Перший конфлікт виник після того, як Яків обманом забрав батькове благословення; другий — через дружину Лію, третій — це конфлікт з Лаваном і його синами через майно. Про це описано в 31 розділі книги Буття.
У житті кожного є безліч конфліктних ситуацій. Є люди, що не проживуть і дня, щоб із кимось не посваритися. Та навіть якщо ви і не конфліктна людина, конфліктні ситуації все одно будуть траплятися. Це звичні речі.
Конфлікт Якова з Лаваном особливий тим, що в нього аж двічі втручається Бог. Перший раз Він звертається до Якова і радить йому повернутися в землю батьків; другий раз Він звертається до Лавана зі словами: «Стережися, не говори Якову ні доброго, ні злого».
Що ми бачимо? Перш за все ми бачимо, що Бог не намагається стати на чийсь бік, Він над конфліктом. І Його погляд на ситуацію не завжди збігається з нашим. На місці Якова не кожен міг би прийняти Божу пораду. Йде конфлікт за землю, за майно, за ресурси, а Бог каже: «Залиш, не відстоюй». Двадцять років Яків жив у тому краї, стільки праці вклав, стільки побудував усього, колодязів викопав! Явно Бог має бути на його боці. Хочеться до кінця змагатися за своє! Але Божа порада: залиш це, вертайся до батьків, «і Я буду з Тобою». Часто в таких конфліктах доводиться вибирати: боронити своє чи залишитися з Богом.
Яків поспіхом збирає свої речі, забирає дружин і тікає, нічого не кажучи Лавану. Коли Лаван почув про це, то загорівся гнівом. Зібрав своїх вояків, озброїв їх і погнався за Яковом. Ось-ось має відбутися зустріч, бою не уникнути. Але в конфлікт Якова і Лавана вдруге втручається Бог. Тепер Його звернення до Лавана таке: «Не говори йому ні поганого, ні хорошого». Бог остуджує емоційний жар Лавана. Бог не зацікавлений в тому, щоб розгорілося вогнище злості та сварки. Бог хоче миру між людьми. «Я маю в руці своїй силу, щоб учинити вам зло; але Бог батька вашого вчора вночі говорив до мене й сказав: «Стережися, не говори Якову ні доброго, ні злого» (1М.31:29).
Який кінець історії? Двоє людей, переконані у своїй правоті й налаштовані на війну, укладають завіт. «Тепер укладемо договір я і ти, і це буде свідченням між мною і тобою». І взяв Яків камінь, і поставив його пам’ятником» (1М.31:44,45).
Є певна особливість у людей того часу. Тоді дуже цінували стосунками, цінували зустрічами. Може, тому, що загалом не так просто було спілкуватися, навіть пошти не було. Та й людей на землі було не так багато, як сьогодні. А може — причина в чомусь іншому…
Люди нашого покоління більше цінують комфортом, ніж стосунками. Якщо хтось нас тривожить, спричиняє дискомфорт своєю поведінкою чи словами, ми легко викреслюємо таку людину зі свого життя, ідемо на розрив стосунків. Насправді, взаємини стоять вище за конфлікти.
Між Яковом і Лаваном лежав багаторічний обман. Яків каже: «Ти десять разів змінював мені плату» (1М.31:41). І Яків обманював… Але вкінці вони укладають завіт. У всіх трьох конфліктах Яків не «йшов на рожен».
Спірні питання вирішуються в діалозі. Бог за мирне вирішення конфлікту.
Лікарі говорять, що кістка, яка була зламана й зрослася, у тому самому місці ніколи не зламається, оскільки тканини в цьому місці більш тверді. «Будуймо не стіни, а мости; сіймо не попіл, а квітки». Пам’ятаймо, що багато наших образ і причин конфлікту пусті.
І ще така порада: «…не розлучайтесь. І кожен раз навік прощайтесь, коли йдете лише на мить».