Прийми прощення!
Усі ми переживали ситуації, що завдавали болю й призводили до образ. Однак, якщо бути чесним, то часто трапляється й зворотне – ранять не лише нас, але й ми самі. Майже в кожного були рішення, про які ми жалкуємо, чи вчинки, яких соромимося… Можливо, через вас постраждали інші, а може бути, що про це ніхто й не підозрює, але достатньо того, що знає Бог і береже спогади ваша власна пам’ять.
Усередині кожної людини є своєрідний «датчик», який фіксує будь-яке порушення принципів моралі. Це наша совість. Її голос можна заглушити чи зробити вигляд, що все гаразд, але проблема від цього не зникне.
Кажуть, що під час Чорнобильської аварії на станції було всього два пристрої, які вимірювали рівень радіації. Перший – завжди показував цифри, потрібні керівництву, а другий – був захований у сейфі, щоб ніхто не знав правду. Як наслідок відсутності реальної інформації – багато людей отримали смертельну дозу опромінення.
Ви запитаєте: «Що ж із цим робити? Як жити, розуміючи, що багато речей не такі?» Відповідь водночас і проста, і складна: у цьому світі за все доводиться платити. Не зараз – так потім. Вихід лише один – як ми знаємо, Бог вирішив зробити це замість нас. Його Син помер на хресті, взявши на Себе те, що заслужили ми, і тепер кожний стоїть перед вибором – розплачуватися самому чи прийняти дар Божого прощення.
Якщо ви хочете позбутися почуття вини, просто покайтеся перед Господом. Я люблю повторювати, що після щирої молитви Він дивиться на нас як на новонароджених немовлят, які ще не встигли зробити жодного неправильного вчинку. Адже коли ми «визнаємо свої гріхи, то Він, вірний і праведний, щоби простити нам гріхи й очистити нас від усякої неправедності» (1Ів.1:9).