Щира вдячність випереджує отриманий дар
«Подяку складайте за все, бо така Божа воля про вас у Христі Ісусі» (1Сол.5:18).
Звичайна логіка підказує, що спочатку потрібно отримати, а потім вже розсипатися вдячністю. Але я підозрюю, що така логіка порочна, егоїстична.
Щира вдячність має передувати отриманому дару. Якщо людина вважає, що їй винні за замовчуванням, що хтось зобов’язаний їй щось дати, скоріше за все, не буде ні дару, ні вдячності. Бо тут діє не логіка благодаті, а логіка маніпуляції й обміну – або я зроблю так, що ви самі захочете мені дати, або ви дасте мені в обмін на те, що дам вам я.
Але якщо ми вдячні за все, то вдячні до того, як це станеться, до того, як розпізнаємо те, що трапилось як прибуткове або не прибуткове, як радісне або печальне, як хороше або погане.
Якщо вибираємо стан вдячності, то весь світ постає в іншому світлі, у світлі благодаті. Тоді неприємності обертаються користю, а труднощі радістю.
Наше життя буде бідним, без дарів і надбань, якщо будемо жити і очікувати чогось в режимі егоїзму. Навпаки, наше життя стане багатим, якщо будемо вдячні за нього Богу, якщо ми обрали режим благодаті. Тоді почнуться чудесні перетворення і важке життя перетвориться в благий дар.
Ми не отримали багато чого доброго не тому, що цього недостатньо в природі, або нам не хочуть цього дати. Ми не отримуємо більшого, бо не вдячні за те, що вже є.
Життя вже благодатне, воно саме по собі є найвеличнішим даром від Бога. І коли приймаємо його зі всіма складнощами, але з вдячністю, воно відкривається у всьому своєму багатстві.