Великий Переселенець
Кажуть в народі: два рази переселитися — це як один раз погоріти. Ще рік тому слово «переселенці» майже не звучало. Сьогодні воно — як біль, як рана, як дитячі гіркі сльози.
Переселитися під час війни означає залишити все, а інколи залишити згарище, де було все для життя, і перебратися… Куди? На нове, бепечне місце, у нову країну, де не завжди зрозуміють, сприймуть, де косо подивляться…
Чи розуміємо ми людей, які переселилися? Я особисто не можу зрозуміти повністю, адже після роботи повернуся до власного дому, до теплого затишку, а вони?.. Щоб зрозуміти, потрібно стати одним із переселених.
Хочу розповісти про Великого Переселенця, Який може зрозуміти й підтримати кожного. Від перших днів народження Він стає біженцем, переселенцем у чужу країну. Потім повертається, служить людям, чинить добро, але змушений констатувати: «Лисиці мають нори, пташки небесні — гнізда, а Я не маю де схилити голову…» Гіркі, переселенські мотиви з життя нашого Спасителя…
Навіть зруйноване житло і втрачені кошти не можна порівняти з тим, що залишив Ісус Христос, коли переселився на Землю. Він залишив Небо, дім небесного Батька й став звичайним переселенцем, Якого не розуміють, зневажають, зрештою — розпинають як останнього злочинця…
Проте в цьому є надія й оптимізм — Він був випробуваний і може допомогти тим, хто випробовується. Про це йдеться в Біблії: «Оскільки Він Сам пройшов через випробування стражданнями, то тепер може допомогти тим, хто знаходиться у стражданнях…» (Євр.2:18).
Якщо ти сьогодні в незатишній чужій квартирі, а думки — у рідному Лисичанську, Брусилові, Кремінній чи Пологах, якщо немає з ким поговорити — поговори з Ним, Великим Переселенцем, Який залишив все, щоб стати твоїм Другом і твоїм Спасителем.
Просто зараз, тепер, уже розкажи Йому про свою гірку переселенську долю, Він приготувався слухати, адже цю гіркоту пройшов Сам, особисто. Помолися й розкажи — Він знає, як допомогти…
Микола Синюк