«Ісус — мій Маяк»
У нас відбулося багато подій і, звичайно, найяскравіші з них — це дитячі табори, які мають надзвичайно великий вплив на сім’ї, села, міста і суспільство вцілому.
Наприклад, у кінці травня відбувся циганський дитячий табір в с. Чинадієво Закарпатської області. Було понад 100 дітей, деякі були з батьками. Нам не дозволили проводити табір на стадіоні, але між деревами біля лісгоспу виявилося навіть краще — не так пекло сонце. Після тривалої праці там навернулися до 10 чоловік, деякі готуються до водного хрещення.
Особливим благословенням були триденні табірні євангелізації у школах Карпатського, Тухлі і Нижнього Висоцька, де понад 400 дітей та дорослих слухали євангельське Слово.
Також провели англомовні табори в с. Явора та м. Турки, де більше 200 підлітків знайомилися з біблійними темами англійською мовою. Директор Турківської гімназії дозволила нашій команді проживати у школі, надала їдальню, а також зал для проведення душпастирського служіння.
З 1 до 15 липня провели два великих стаціонарних табори, де було 250 дітей та підлітків. Тема табору, як завжди — на морську тематику: «Ісус — мій Маяк». Маяк посилає світло та дає надію морякам у бурхливому морі, спасає від загибелі. Так само й Ісус — Він є єдиним світлом для світу, яке світить у темряві та показує шлях. Пісні, уроки, ігри, сценки, молитви та спілкування по каютах — все це створювало благодатну атмосферу для того, щоб діти пізнавали Бога. Багато з них по-особливому відкрили свої серця, розповідали про нелегкі долі у своїх сім’ях.
Немало було і студентів вузів, які продовжують приїжджати на табір. Деякі з них виховалися в таких таборах, там прийняли рішення навернутися до Бога, а повернувшись, стали відвідувати церкви.
Один хлопчик із 7-го класу інтернату підійшов до мене коли я був у роздумах, сидів на лавці. Зав’язалася розмова, він почав розповідати про себе: «У мене немає мами, ось уже два роки, вона пішла з дому і не захотіла вертатися. Батько — алкоголік, додому не приходить, я живу з тіткою…» І розплакався. «Я вже шостий раз а таборі, мені тут так добре, можна я буду вам допомагати?» Він став моїм помічником, виконував усі мої доручення. Він щиро навернувся до Бога.
Цей рік для нас ювілейний — рівно 10 років функціонує дитячий табір «Вітрила надії», і вже більше 20000 людей побували в ньому. Слава Богу за Його милість!
Між таборами ми провели водне хрещення, яке приймали четверо молодих людей, вихованці дитячого табору, і жінка, яка працює в сколівській лікарні.