«Це смачно»

30.11.2021
0
34

Хочемо розказати про Божі милості, про успіхи і поразки, радощі і тривоги, сподівання і розчарування, про віру, надію і любов.

Ми дуже сподівалися, що літо буде теплим, сонячним, і земля зародить гарними плодами — в тому числі на духовній ниві. Та не завжди відбувається, як хочеться чи планується. Погода цього літа була не найкраща, дощова і прохолодна. Хоча й було послаблення карантину, та все ж ми мали багато перепон для проповіді Євангелії. Але все одно бачили багато Божих милостей. І зрозуміли, що результати, успіхи і досягнення в нашій праці залежать не лише від наших зусиль, але й від любові нашого Господа.

Незважаючи на погодні умови, Бог благословив наші грядки. Ми зібрали досить овочів і фруктів. Господь благословив нашу землю хлібом та гарним врожаєм. Благословив і духовну працю — пори все, церква будується, Боже Царство поширюється.

У липні провели водне хрещення на озері в м. Тлумач. Планували, що ввійдуть у заповіт троє людей, а прийняли п’ятеро. Одна жінка, яка рідко відвідувала служіння, але досліджувала Біблію, дуже вагалася, чи готова до хрещення. Але все ж наважилася, і радості її не було меж, коли вийшла з води. Потім свідкувала, що це був найважчий крок у житті, але — найправильніший. Покаялася і охрестилася ще одна молода жінка. До Бога її привела хвороба сестри. Через декілька днів після хрещення Галі, примирившись із Богом, Оля відійшла у вічність. Залишилися сиротами її четверо дітей. Батьки Олі — віруючі. Вони оформили опіку над дітьми і троє з них відвідують богослужіння.

Після одноденної дитячої євангелізації в с. Пужники ми розпочали і проводили щотижня протягом всього літа дитячий клуб. За цей період клуб відвідало більше 30 дітей. Програма клубу називалася: «Це смачно». Навчали дітей спілкуванню з Богом через Біблію і молитву, показуючи, що це важливо, корисно і «смачно» — проводили паралель із тілесною їжею. Хотіли продовжити клуб восени, але, на жаль, через хвороби та інші причини, це поки що не вдалося.

У Пужниках продовжуємо щонеділі проводити богослужіння, молимося за людей цього села. Провели там дві євангелізації за участю молодіжного гурту із с. Уторопи. Першу — на свято Преображення у місцевому клубі, а другу — у жовтні в будинку молитви. На обох було небагато невоцерковлених людей. Час від часу на богослужіння приходить чоловік однієї нашої сестри. В одну неділю він вийшов на покаяння, просив прощення у Бога та дружини, бо втомився від безбожного життя. Молилися за нього, щоб Господь звільнив від залежностей.

У липні відвідали ювілейну конференцію місії «Голос надії». Це був для нас час великого духовного підбадьорення, відпочинку і задоволення. Дякуємо Богу за всіх організаторів, жертводавців, за всіх, хто працював над цим заходом. Отримали заохочення до праці та чудові приклади місіонерської посвяти і вірності своєму покликанню.

Після конференції за допомогою табірної команди з с. Машів (Волинська область) провели у чотирьох селах нашого району дитячі одноденні табори. В одному селі табір відбувся на базі місцевої школи. Директорка не тільки з радістю нас прийняла, але й запрошувала продовжувати працю з дітьми, сіючи Боже Слово в їхні серця. А в інших трьох населених пунктах табір проходив на базі сільських клубів. Не знаю, як нам вдавалося навчити дітей за однин день християнських пісень, які вони співали на заключній лінійці, і донести важливі духовні істини... Було приємно, що на ці заходи приходили батьки і родичі дітей, була можливість і з ними поспілкуватися. Багато батьків дякували за світло, тепло, радість і надію в теперішній тривожний час. Треба сказати, що лише в одному з цих сіл, в с. Олеша, є наша маленька церква і регулярно проводяться богослужіння, які стараємося підтримувати своєю участю. На зібрання стали ходити невоцерковлені люди. Двоє жінок ходять регулярно. Надіємося, що ввійдуть у заповіт з Богом.

У нашому с. Озеряни продовжуємо розносити християнську газету і займатися особистим благовістям. А ще продовжуємо час від часу навідувати ринок у м. Обертин.

На жаль, восени часто хворіли наші діти і ми також, тому не було якихось особливих служінь чи місіонерських подорожей. Лише останньої суботи виїжджали на базар у м. Тисмениця з проповіддю Євангелії. А ще часто ламається наша машина і буває тяжко добиратися в ті села і міста, де нас чекають — не скрізь є пряме автобусне сполучення.

Наш Бог — Всемогутній, Він ніколи нас не залишає. Він чує наші молитви. Недавно донька довго хворіла, перепробували різні ліки, не допомагало. Звернулися до лікаря, який виписав нові ліки. Ми вже втомилися давати медикаменти і просто дуже помолилися за оздоровлення. На наступний день дівчинка була майже здорова і ліки, які купили, не знадобилися. Слава Богу!

Людмила Софяк, Івано-Франківська область, уривок з листа



Додати коментар

Пожертвувати