«Дякуємо Господу за людей»
Продовжуємо регулярно проводити зібрання: середа — розбір Біблії, п’ятниця — молитовне, неділя — загальне і молодіжне. На кожне богослужіння приходять невоцерковлені люди — і з переселенців, і односельчани. Буває 10, 20 і аж до 60 чоловік. Радіємо і дякуємо Господу за людей.
Отримуємо продукти, одяг, засоби гігієни і розвозимо в лікарні, біженцям, усім, хто потребує. Кожного четвертого тижня роздаємо в церкві (один продуктовий пакет — близько 10 кг). І окремі люди, і представники влади та різних соціальні структур звертаються за допомогою. Зараз такий час, коли потрібно підтримувати одне одного: відвідуємо людей з інвалідністю, малозабезпечених.
Коли хтось з Івано-Франківщини має їхати до військових, сестри з церкви, жінки з села в домі молитви ліплять вареники, квасять капусту, роблять вінегрет. Складаємо все це у п’яти-, трилітрові відра і відправляємо на передову. Воїни дуже вдячні за домашні харчі. Також завантажуємо в буси по 3-4 тонни гуманітарної допомоги, і наші шофери їдуть до військових та цивільних на звільнені території. Благовістячи, роздають продукти.
В церкві проживає 10 переселенців. Вони регулярно відвідують зібрання, постійно спілкуємося з ними. Дехто почав читати Біблію, і в них завжди є запитання.
Провели в церкві євангелізаційну зустріч — вечір для сімейних пар, тема: «Вбивці любові». Прийшли близько 40 чоловік. Також мали жіночий молитовний сніданок на тему «Молитва». Зібралися сестри з церкви, жінки з села, переселенки. Вкінці разом молилися за Україну.
Двічі на місяць по суботах проводимо в церкві підліткові клуби, приходить 20-30 дітей. У програмі зустрічей — біблійні уроки, ігри, вікторини, чаювання. Після 3-4 годин діти не хочуть розходитися по домівках. Одного хлопчика, який регулярно відвідував дитячі заходи (його батько воював), відзначили безкоштовною путівкою в дитячий християнський табір. Батьки були приємно вражені.
Загалом люди бачать наше служіння і при розмові дякують нам і Богу, що церква під час війни не стоїть осторонь, а допомагає усім, чим може.
Петро Вернигора, Івано-Франківська область, уривок з листа