«Люди дякують Богу, що виїхали з-під обстрілів»
Ми знаходимося у Чернівецькій області, с. Мамаївка, живемо в будинку молитви. Щовівторка проводимо домашні групи для переселенців, щоп’ятниці — служіння і видача продуктів. Кількість людей змінюється. Буває 50 осіб на богослужінні, буває і 10. Хтось уже поїхав додому, а хтось тільки виїхав із зони бойових дій. Як би не було важко далеко від дому, але люди дякують Богу, що виїхали з-під обстрілів. Свідчать, що раніше вони не прийшли б до церкви — хтось не знав про неї, у когось не вистачало часу…
Часто люди у відчаї, не знають, що далі робити, як жити. Волонтери розмістили їх у гуртожитках по 18 чоловік у кімнаті — там літні люди, діти, люди з інвалідністю… У нас виникло бажання побудувати мобільні будиночки для тимчасового проживання переселенців. Знайшли кошти, а один брат віддав землю у сусідньому селі для цього проекту.
У м. Слов’янськ ми з командою, яка з початку війни займалася евакуацією, орендували приміщення для проживання. Таким чином, можемо більше відвідувати прилеглі села, де люди залишилися у своїх будинках і не хочуть евакуюватися. Благовістили їм, роздавали продукти та буржуйки. Хто вирішує виїхати, вивозимо на безпечну територію. У цьому ж орендованому приміщенні проводимо богослужіння. Люди охоче приходять послухати Євангелію. Побувши у Слов’янську тиждень, міняємося з іншими братами, повертаємося у Чернівці до родин. Шукаємо продукти, вантажимо машини та знову — на схід. Так, на місяць ми маємо дві поїздки.
Також допомагаємо нашим солдатам, які захищають Україну. Якось відвозили одяг для одного підрозділу, що стоїть у Слов'янську. Один із солдатів до війни працював поліцейським у нашому Сєверодонецьку і знав нас, коли ми ще жили гріховним життям. Тепер ми з братами як церква допомагаємо йому та його товаришам по службі. Це свідчення, як Бог змінює життя людей. Просимо підтримати нас у молитві за Божу охорону та благословення.
