«Не ждучи нічого взамін»

31.07.2021
0
243

Ми мали можливість проповідувати Євангелію не тільки в Підвербцях, а й в інших регіонах України. Зокрема, проводили Школу особистого євангелізму в місіонерській школі м. Сколе, в місіонерській школі на Івано-Франківщині, а також у церкві «Сіон» м. Луцьк.

У нашому населеному пункті продовжуємо працювати і молитися за спасіння людей. У селі люди все бачать і все знають, тому ми перш за все стараємося самі жити свято, проповідувати про це в церкві, робити добрі діла, не ждучи нічого взамін. І звичайно молимося за пробудження.

Нещодавно до нас в зібрання прийшла жінка, яка працює вчителем музики в трьох школах, а також регентом у православному храмі Підвербців. В кінці богослужіння вона і ще одна молода жінка відгукнулися на заклик до покаяння. Після цього на її прохання я зайшов до неї додому і майже 2 години відповідав на питання дочки (яка теж працює хореографом у школі). Наступної неділі вони прийшли вже разом і дочка вийшла до покаяння. А наступної неділі прийшов і батько. Тепер ця сім’я регулярно відвідує богослужіння. Мама і дочка в липні прийняли водне хрещення разом із ще трьома сестрами із центральної церкви м. Тлумач. Їхні чоловіки були на хрещенні, вітали своїх дружин, дарували квіти. Крім них є ще дві сестри, які нещодавно навернулися, але поки що не прийняли рішення щодо хрещення.

Ще в кінці червня ми організували для дітей табір на території школи, я домовився з директором. Прийшли всі діти села. Батьки потім казали, що, здається, стільки дітей в школі немає, скільки прийшло на табір. Молодь із Тлумача організували солодку вату і попкорн, а я при закінченні роздав подарунки від «Сумки самарянина». Усі були дуже вдячні. Односельчани допомагали, чим могли: то води для команди, то черешні принесли, то інші фрукти.

Також ми придбали місце для будівництва дому молитви і тепер шукаємо ресурси для будівництва. Поки що ми збираємося у хатині нашої сестри. На жаль, не маємо ні фінансів, ні фізичної допомоги (більшість членів церкви — сестри) ні матеріалів, але віримо, що Бог все влаштує.

Мали з братами поїздку в Канів до місіонерів, щоб допомогти їм у духовній праці. Протягом тижня разом відвідували людей, співали на ринку, в центрі міста тощо.

Віталій Маланчук, Івано-Франківська область, уривок з листа



Додати коментар

Пожертвувати