«Працюємо на пробудження і перемогу України»

31.03.2024
0
119

Продовжуємо працювати на теренах Івано-Франківщини. У церкві проводимо регулярні богослужіння в неділю, середу, п’ятницю, а також різні наради, зустрічі. Молодіжні зібрання кожної неділі відвідує невоцерковлена молодь. Вони мають молитви, розбір Біблії, обговорення різних молодіжних тем. Також проводимо сестринські зустрічі у формі молитовних сніданків. Щоразу приходить 10-15 невоцерковлених жінок. Працює недільна школа, робимо домашні зустрічі для підлітків — біблійні уроки, ігри, вікторини. Діти не пропускають таких заходів. Зимою провели на базі церкви триденний табір, приходило до 50 підлітків нашого села. Деякі діти після табору стали відвідувати недільну школу. Наша молодь із різдвяними піснями та вітаннями пройшлася селом, відвідавши багато осель. Деякі люди зі сльозами дякували.

Відвідуємо дитячий будинок с. Горохолино, де перебувають 24 дитини і 14 матерів. Щоразу привозимо дітям солодощі, фрукти, вони радо зустрічають нас. Щомісяця буваємо будинках для літніх людей — там від 30 до 190 осіб. Вони дуже раді коли ми приїжджаємо, молимося за них. Також відвідуємо госпіс у с. Новий Лисець (38 підопічних) із солодощами, варениками, пирогами, молитвою і Словом.

Відвідуємо поранених військовослужбовців у госпіталях. В одній із івано-франківських лікарень перебуває 80 воїнів, в селі поряд із нашим — 14. У спілкуванні хлопці розповідають про жахіття війни. Стараємося їм дати надію в Ісусі Христі, молимося за них.

Як і раніше, співпрацюємо з місією «Сумка самарянина». З Києва привозимо фуру продуктів на склад навпроти нашої церкви, а потім вантажимо буси, які їдуть до воїнів та цивільного населення із благовістям. Наш син (28 років) також їздить з братами. Це нелегка праця, але ми не можемо стояти осторонь війни.

Створивши команду жінок із нашого села (60 осіб), щодня працюємо в церкві — виготовляємо від 25 до 40 п’ятилітрових відер вареників на день. Приходять від 5 до 30 жінок, хто має можливість. Спільна праця об’єднує людей різних конфесій. Бачачи нашу роботу, люди з різних сіл, районів привозять нам овочі та фрукти (картоплю, буряки, моркву, цибулю, капусту, яблука). Ми їх миємо, варимо, нарізаємо, сушимо і робимо борщі, супи, каші швидкого приготування для військових. Таку суміш достатньо залити окропом на 5-8 хвилин і можна споживати.

Один чоловік із нашого села, який також допомагає військовим, долучився до нашої роботи, а також почав відвідувати богослужіння, не пропускаючи жодного. Свідчить, що Бог відповідає на його молитви. Їздить разом зі мною в госпіталі, дитячі будинки, будинки для літніх людей, госпіс. Також чоловік задіяв у нашому селі до роботи літніх людей, які сидять вдома. Збирає по селах горіхи, привозить їм, вони лущать. А ми потім робимо енергетичні батончики, додаючи мед, вівсяні пластівці, сухофрукти. Хлопці на передовій це дуже полюбляють. Також робимо перекуси — пакунки, в які складаємо горіхи, сушені яблука, груші, персики, сливи, цукерки, печиво.

До нас звертаються різні соціальні служби, окремі люди, і ми стараємося їм допомагати. Раз на чотири тижні в церкві проводимо служіння із роздачею продуктових наборів. Привозимо продукти зі складу і пакуємо 150 штук по 8-9 кг. Видаємо один на сім’ю усім, хто приходить. На таких зібраннях зазвичай повна зала людей. Деякі з них стали регулярно відвідувати церкву. Як написано: «коли побачать ваші добрі діла, тоді прославлять Отця, Який на небі». Тому ми працюємо на пробудження і на перемогу України.

Петро Вернигора, Івано-Франківська область, уривок з листа

 



Додати коментар

Пожертвувати