«Прошу молитися за Нікополь»
Я продовжую нести служіння у Нікополі. Вже півтора року ми знаходимося під постійними артобстрілами з боку російської армії. Практично щодня російська армія обстрілює мирне місто. Гинуть люди, руйнується інфраструктура. Але з Божої милості до цього часу Бог зберіг наше життя. Слава Богу!
Останнім часом допомагаємо відновлювати людям будинки, які постраждали від обстрілів. До нашої церкви ходить жінка, яка восени прийняла водне хрещення. Її будинок постраждав від обстрілу. По можливості намагаємося допомагати.
Незважаючи на постійні обстріли, багато людей відвідують церкву. Нещодавно навернувся до Бога один молодий чоловік, який свого часу працював міліціонером. Він прийшов на богослужіння зі своєю дружиною, яка вже була християнкою. Коли був заклик до покаяння, він вийшов і прийняв Ісуса Христа як свого Спасителя. Після цього ми мали з ним спілкування, виявилося, що він давно чув Євангелію, його мама була віруючою і молилися за нього. Він сказав, що хоче прийняти водне хрещення.
Продовжуємо виходити на ринок, благовістимо, роздаємо християнську літературу, газети, календарі, запрошуємо людей на богослужіння. Дехто після цього приходить до церкви.
До нас приїжджала молодь із Володимира. Вони привезли гуманітарну допомогу, послужили на зібранні. Після цього ми поїхали в одне село Нікопольського району, яке теж постійно обстрілюють. Там зібралися люди, яким ми проповідували Боже Слово, роздавали гуманітарну допомогу. У цьому селі живе чоловік, який відвідує церкву. Плануємо розпочати у нього вдома домашню групу. Місцеві жителі готові продовжувати спілкування, і вивчати Писання.
Прошу молитися за Нікополь, за Україну. За служіння, яке Бог довірив. Благодать з усіма вами. Амінь.
Вадим Матухно, Дніпропетровська область, уривок з листа