«Просто стати другом»
Зараз я служу у Львівській області, Сколівському та Жидачівському районах. Наша місіонерська команда підтримує дві місіонерські церкви — у м. Жидачів та м. Сколе. Там ми допомагаємо проводити богослужіння. У Сколе я час від часу замінюю вчительку недільної школи. Кожного тижня відвідуємо дочірню церкву в с. Тухля, там невеличка церква, де ми скромно але щиро славимо Господа.
Також у Сколе проходить місіонерська школа, де ми допомагаємо готувати їжу для студентів. Під час школи ми з командою були наставниками з особистого євангелізму. Готували студентів до проповіді на вулицях, виїжджали у ближні міста та села з газетами та благовістям. Просто не передати ті враження, коли люди не лише уважно слухають Боже Слово, а й приймають Його. Для тих, хто щиро покаявся, ми залишали адресу церкви, в якій служимо, і з радістю запрошували на богослужіння. Найбільше вражає молодь. Здавалося б, сучасна молодь не розмовлятиме на релігійні теми. Але коли запитуєш, і молоді люди відповідають з цікавістю, роздумують над почутим, відчувається, що Святий Дух діє в їхніх серцях. Звісно, були і важкі моменти, коли не приймали, та це лише мотивація, щоб благовістити ще ревніше.
А ще мали можливість зі студентами місіонерської школи відвідати інтернат с. Лівчиці з цікавою програмою: виставою, піснями-руханками та повчальними уроками на різні теми. В кінці порадували дітей подарунками. Але найголовніше — це час, проведений у спілкуванні з ними, адже їм так потрібна любов, турбота, вони потребують бути вислуханими.
Під час різдвяних свят, ми організували різдвяний табір для дітей віком 9-16 років. Мали програму з цікавими руханками, святковими піснями, естафетами, біблійними вікторинами, виставами, наочними уроками. Та, звісно, мали час для спілкування. Ця програма була написана для того, щоб діти почули і зрозуміли суть народження Ісуса Христа, суть Різдва. Також мали нагоду піднятися на вершину кар’єру, щоб помилуватися краєвидами м. Сколе. Крім того, виїжджали в Карпати на «Захар Беркут», щоб покататися на підйомниках. Лишилися незабутні враження! Це був чудовий час, хоча праця з дітьми — це не просто. Головне — не стати для них ідеальним лідером, який усе тримає під контролем, а просто стати другом. Дякую Господу, що Він допоміг провести цей табір на потіху дітям в цей важкий для України час.
Є ще багато різних планів, які ми б хотіли втілити для Божої слави. Молимося, щоб Господь допоміг нам, бо без Нього нічого не можемо робити.
Анастасія Бродюк, Львівська область, уривок з листа