«Розширяючи територію Євангелії»
Час невпинно летить. Були гарні моменти, влітку мали хрещення в нашій церкві — чотири сестри прийняли хрещення (одна українка і три німкені). Цю подію ми святкували два дні, організували великий кемп, запросили багато українців, які змушені були покинути свої домівки через війну. Для дітей була окрема програма. Деякі люди, які тоді прийшли вперше сьогодні вже відвідують зібрання.
Охоплюючи невеличкі міста неподалік нашого м. Бломберг, відкрили два філіали від нашої церкви, обидва налічують по 25 людей. Один із них — у м. Барнтруп (за 9 км від нас), другий — у передмісті Падеборна (за 40 км від нас).
Про Ісуса Христа написано: «А як бачив людей, змилосерджувався Він над ними, бо були вони змучені та розпорошені, як ті вівці, що не мають пастуха» (Мт.9:36). Так і ми сьогодні стараємося згуртувати розпорошених співвітчизників, які залишили все і поїхали — з одного боку в мирну Німеччину, а з другого боку — в невідомість. Люди зустрічають багато викликів, і коли немає поруч церкви, то дуже важко. Тому ми працюємо в цьому напрямку, допомогаючи як духовно, так і в питаннях побуту, документів, гуманітарної допомоги. Є люди, які були членами церкви, і ті, які тільки хочуть ними стати.
Восени мали гарне свято — День подяки в церкві Бломберга — зі спілкуванням, обідом і новими знайомствами.
Служіння наші проходять три рази на тиждень. У понеділок на 19:00 маємо розбір слова (український), у вівторок на 19:00 молитовне зібрання (загальне), у четвер на 19:00 — розбір слова (німецький), у неділю на 11:00 — центральне богослужіння.
Раз на місяць перед причастям маємо з’їздні зібрання разом з українською церквою з м. Детмольд (за 20 км від нас). Також у нашій церкві налагоджуємо сестринське служіння, в цьому напрямку працює дружина. Розробляємо і закріплюємо графік відвідування дочірніх церков у Барнтрупі й Падеборні. Періодично проводимо вечори молитви за Україну.
Діти наші ходять в німецьку школу. Звісно, є певний мовний бар’єр, і доводиться вчити нову мову. Особисто мене практично всюди виручає англійська, проповідую теж по-англійськи. Багато німців знають англійську. Але вчимо і німецьку, щоб розширяти територію Євангелії.
Мали сесію в Zoom, КБІ налаштував навчання в умовах війни. Студентів розкидало по різних місцях, але всі живі-здорові, слава Богу.
Просимо молитовної підтримки, щоб Господь вів нас і надалі. Щоб послав Слово для людей, багато з яких сьогодні не мають домівок, не мають куди повертатися.
Сергій Луговський, Німеччина, уривок з листа