«Соціальний контейнер»

28.02.2021
0
75

Я вже писав, що минулий рік виявився дуже важким для мене і родини. Я пережив інфаркт, потім разом із дружиною перехворіли на коронавірус. У батька сталося два інсульти з інтервалом у півтора місяці, і мені довелося багато часу присвятити йому.

Зважаючи на це, було складно вириватися на євангелізації, але, все одно, Різдво було насиченим  заходами і поїздками. Як і в минулого року, взяли у голови сільради адреси малозабезпечених сімей, відвідали їх з продуктовими наборами, християнською літературою, календарями. Вітали людей з Різдвом, співали пісні, благовістили про народженого Божого Сина. Здебільшого це були люди похилого віку, пенсіонери, люди з інвалідністю, діти сироти тощо. Ми побачили, що вони насправді потребують підтримки — і матеріальної, і особливо моральної.

Особливо вразили двоє братів, які лишилися сиротами — немає нікого, хто б міг підтримати, підказати, допомогти по господарству. Під час розмови виявилося, що вони знають про нашу церкву, яка і раніше їм допомагала.

Відвідали одну неблагополучну сім’ю, з якою спілкуємося вже другий рік. Це була єдина сім’я, яка після наших відвідин прийшла на святкове богослужіння. Бабуся, мама і двоє дітей. Вони були дуже задоволені,особливо старший син Женя, який лишився під враженням від недільної школи. Коли один з наших служителів відвозив їх додому, хлопець сказав: «Я тепер хочу ходити тільки в цю школу, відчуваю тут себе своїм, потрібним».

Маємо в Шалигіному дочірню церкву, яка складається з 7 осіб. У цьому селі піклуємося про сім’ю переселенців з Донецької області. Це мама з чотирма дітьми і їхня бабуся. Відвідали їх групою з церкви на свята. Возили продукти, дитячий одяг, солодощі. Провели богослужіння у їхньому домі — молилися, співали, спілкувалися. Нещодавно їхні півторарічні дівчата-близнючки потрапили з мамою в лікарню, сестри з церкви відвідали їх, допомогли ліками, продуктами, молилися за дітей.

Після Різдва вирішили провідати з поздоровленнями і подарунками і наших членів церкви — пенсіонерів, багатодітних тощо. Брати і сестри були дуже раді, дякували. Багато з них — самотні, обтяжені різними проблемами.

Також продовжуємо працювати з циганськими родинами, намагаємося підтримати, бо багато з них живуть у злиднях. Кілька з них мають дуже хворих дітей, я розумію, що не все в моїх силах, але намагаюся просто бути поруч, коли є можливість.

Продовжуємо служити бездомним, мріємо про нічліжку для них.

Продовжуємо ремонт у домі молитви, вже закінчили і облаштували туалет у приміщенні. На черзі душова.

Працюємо над відкриттям центру для роботи з дітьми, сім’ї яких опинилися у важких життєвих обставинах. Уже півроку служимо трьом таким родинам. Щоб вони не відправляли дітей в інтернати, ми їх взяли під супровід.

Продовжуємо розвивати євангелізаційне служіння під назвою «Соціальний контейнер». На міському речовому ринку облаштували благодійний контейнер-намет. Приймаємо речі, взуття, іграшки, потім їх розбирають ті, хто потребує. Разом з речами роздаємо брошури, календарі, спілкуємося, направляємо до церкви.

Володимир Гладкий, Сумська область, уривок з листа



Додати коментар

Пожертвувати