«Сьогодні ми зрозуміли, що таке церква»

30.09.2023
0
125

З Божою допомогою продовжуємо служити в Запорізькій області. Як я раніше розповідав, виїхавши з окупації, ми почали збирати жителів нашої об’єднаної територіальної громади в Запоріжжі, у церкві «Христос ­— єдина надія». В суботу о 10 годині ранку проводимо служіння, роздаємо допомогу, робимо все, що в наших силах, щоб підтримати жителів наших сіл. На жаль, багато з цих людей раніше сміялися з нашої сім’ї, забороняли проводити християнські заходи в селі, але сьогодні все змінилося. Голова територіальної громади, дирекція школи, вчителі, бізнесмени, депутати, прості люди, на наше запрошення збираються в церкві, щоб подякувати Богу і помолитися за повернення додому, а найбільше — щоб закінчилася війна, яка багатьом із нас принесла великі втрати, горе і біду. Церква — єдине місце, де люди з наших сіл можуть зібратися разом, підтримати один одного.

Одного разу ми організували вечірнє спілкування, зварили великий казан узбецького плову, пригостили всіх, проповідували Євангелію, співали… Люди були дуже задоволені цією зустріччю, та й завжди вони дуже дякують, що попри непрості обставини церква як служила, так і служить. Слава Господу за це. Якось на мій день народження подзвонив голова ТГ, привітав, і сказав: «Сьогодні ми зрозуміли, що таке церква, сьогодні ми розпізнали, хто ви є насправді. Пишаюся, що такі люди як ви є частиною нашої громади». Пройшло дванадцять років нашого місіонерського служіння, поки люди змінили своє ставлення. Ми молилися і працювали. Можливо і невеликий, але все ж таки є результат.

До нашого голови звернувся голова сусідньої Берестівської ТГ, запитав хто йому допомагає, наш відповів що андріївська «Церква Божого Спасіння». Вони звернулися до мене з проханням їх теж підтримати. Взяли їх також і вже дві ТГ стали збирати в суботу. Потім попросилося ще одна ТГ — Осипенківська (всі вони належать до нашого Бердянського району). Маємо надію, повернувшись додому, відкрити церкви і в тих селах.

Також продовжуємо працю серед жителів Запоріжжя, проводимо євангелізації. Я і троє моїх старших доньок (чотирнадцяти, тринадцяти та дванадцяти років) служимо співом. Роздаємо продукти людям по селах, розташованих близько до лінії фронту, та в самому Запоріжжі. Молимося за людей, проповідуємо Боже Слово.

Проводимо зустрічі з військовослужбовцями на лінії фронту. Привозимо допомогу у вигляді продуктів,  медикаментів, амуніції та інших речей, яких вони потребують. Молимося з ними. Надіємося на швидке повернення до наших домів, нехай Господь нам у цьому допоможе.

Петро Приходько, Запорізька область, уривок з листа



Додати коментар

Пожертвувати