«Відчуйте посмішку Ісуса Христа на собі»
Ми продовжуємо служіння в церкві та благовістимо в місті, будуючи відкриті стосунки з людьми. Півторарічне служіння біженцям з України дає свій плід, Господь змінює серця людей. У свій час вони отримували підтримку від церкви, а тепер і самі служать місцевій церкві, допомагають.
Локальна церква в м. Пожега невелика, але інтернаціональна — в ній є українці, серби, хорвати. На центральному служінні в неділю ми маємо хорватське прославлення, недільну школу для українських і для хорватських дітей до 10 років. Зараз вони вивчають Старий Заповіт з паралельними місцями з Нового Заповіту. А також служимо проповіддю Слова Божого для дорослих.
Кожної п’ятниці ми збираємо невелику групу українських підлітків від 12 років до 16 років, проводимо наставництво, читаємо Біблію, співаємо та молимось. Наші зустрічі зазвичай проходять в церковній будівлі, але любимо з молоддю зустрічатися і в місті, наприклад, в кафе, з радістю їх запрошуємо додому.
Проводили євангелізаційну службу для міста разом з бразильськими місіонерами, вона була насичена свідченнями від бразильців та українців для хорватів. Зала була повною, панувала атмосфера любові і прийняття всіх народів.
До церкви приєдналася молода пара, яка недавно була в залежності. Багато зараз проводимо індивідуальних зустрічей із залежними та співзалежними людьми. Вони потребують багато уваги та спільного часу. Разом вивчаємо Біблію, молимося, підбадьорюємо жити праведним життям та йти за Христом.
Попрощалися з декількома сім’ями з України, які вперше почали відвідувати євангельську церкву в Хорватії. Молимося, щоб, вернувшись додому, вони знайшли духовну сім’ю у своїх містах.
До нас в дім приїжджало багато гостей з України, братів та сестер, з якими ми мали гарячу спільну молитву за їхню місцевість та їхні сім’ї. Вони мали можливість відпочити від сирен, а ми мали радість послужити теплом свого будинку.
Один місіонер поділився з нами болем, якого пережила темношкіра раса. Нас це надихнуло і наступні дні говорили в сім’ї на тему рабства. Ісус завжди на стороні тих, хто страждає, кого пригнічують. Він Сам витерпів біль і знає, як це. Він поруч зі слабкими і виявляє Свою силу через нашу слабкість. А коли ми стаємо сильнішими, поряд завжди є ті, кому треба наша підтримка. Любити — в цьому сила. «Відчуйте посмішку Ісуса Христа на собі зараз, Він посміхається вам» — ці слова ми написали українцям, яких прийняли в Хорватії.
Служіння своїм домом — це не проект, якого можна презентувати як звіт. Додому приходять хорватки та українкі — співзалежні жінки, долі яких зламані гріхом, домашнім насиллям, які зазнали багато болю. Інколи просто слухаючи, заварюючи каву, паралельно годуючи своїх малих дітей, бачиш, що людина, яка прийшла вилити власні переживання, відчуває себе прийнятою, незасудженою. Серце повниться теплом, що Бог радіє, коли ми ділимося тим, що Він нам дає безмежно — любов’ю.
Андрій Свірчевський, Хорватія, уривок з листа