«Війна наближається з кожним днем»
Ми не знаємо, як буде далі, але нині продовжуємо нести служіння в Межівському районі. Через близькість до зони бойових дій тут неможливо проводити масові заходи на площах чи в будинках культури. Але попри все, протягом літа й початку осені вдавалося проводити дитячі табори. Насправді ми планували ці заходи лише на червень, але дітям так сподобалося, що просили робити кожні вихідні. Тому ми спробували робити з п’ятниці по неділю, і так проводили до кінця вересня. Для нас це була перша така довготривала євангелізація. Це нелегко і фізично, і фінансово, але ми витримали. І бачимо результат — тепер кожної неділі проводимо молодіжні служіння. Діти й молодь пізнають Боже Слово, співають, навчаються молитися.
Допомагаємо людям продуктами, випікаємо хліб для незахищених категорій населення, возимо військовим, а також в лікарню. Ще з літа почали приходити до нашої церкви люди, щоб помитися, попрати свої речі. Зараз приймаємо від 5 до 25 чоловік на день.
Звичайно, буває морально важко, коли чуєш, як летять шахеди, як їх намагаються збити, коли чуєш вибухи… Це зовсім вже не те селище, яке було кілька років тому. Складно навіть уявити, що дім молитви, якого ми збудували за рік і чотири місяці, можуть розбити, знищити. Це означає — знищити 21 рік нашого життя, те, до чого ми прагнули, у що вкладали, стараючись організувати церкву і створити умови, щоб люди шукали Бога, щоб їхня думка про євангельських християн змінилася на краще. Нам це вдалося. А тепер, за 30 км від нас — війна, і вона наближається з кожним днем…
Та зрештою, ми ще маємо змогу збиратися без перешкод, проводити регулярні та святкові богослужіння, євангелізаційні заходи і просто допомагати тим, хто найбільше потребує. Молимося, щоб Господь помилував нас і наш край.