«Вас ніщо не зупинить!»
У нас дуже гарно пройшли різдвяні євангелізації. Хоча карантин, але дотримуючись усіх правил соціальної дистанції все ж ходили вітали людей з Різдвом. Пройшли чимало сіл співали на вулицях, біля домів. Мені дуже запамяталися слова однієї жінки: «Я бачу, вас ніщо не зупинить!» Тому що в той день ще й ішов дощ, ми ходили з парасольками, але не здалися.
Проводили різні заходи для дітей — вистави, історія Різдва, подарунки…
Відвідали різні організації з календарями — вітали з Різдвом і зі Стрітенням. Усі дякували за Добру Новину.
Проводимо «Школу життя». Вона у нас проходить в тому ж режимі, що й загальноосвітня. Коли карантин у державних школах — то і в нас теж. Уся команда працює в масках, на вході вимірюємо температуру, є антисептики, рукавички, смітники, дистанція. Маємо велике приміщення, де збираються до 80 дітей. Вони відвідують різні гуртки, обов’язковим для всіх є біблійний гурток. Я проводжу гурток майстрування, а моя дружина — гурток англійської мови. Батьки відпускають дітей із задоволенням, великий відсоток — із не воцерковлених сімей. Молимось також за цих дітей, щоб вони пізнали Господа.
Їздимо до інтернату (хоча певний час не дозволяли), моя дружина проводить там біблійний урок. 70 дітей поділені на команди, в масках, на дистанції.
Також маємо дитяче служіння в санаторії Тетерів, де живуть переселенці.
Стабільно проводимо богослужіння в Коростишеві — молитовні, братерські, сестринські, загальні. Надаємо соціальну допомогу. Хотіли в грудні почати будівництво дому молитви, але зважили, що попереду багато євангелізацій, іде зима. Тож вирішили перенести на весну.