«Знавці Біблії»

01.03.2021
0
29

Значну частину останнього року ми перебували на карантині, тому мали обмежені можливості для спілкування. Але було і чимало гарних зустрічей. Зібрання відбувалися регулярно. Інколи навіть нас відвідували гості.

25 грудня 2020 року ми святкували Різдво в церкві. Мали дитячу програму, подарунки, приходили невоцерковлені люди. Потім діти свою програму провели і на зустрічі для малозабезпечених. Ми благовістили та роздавали продуктові набори. А 7 січня ходили до людей — співали, роздавали літературу, декому — продуктові подарунки. Люди охоче слухали привітання та вістку про народження Спасителя.

Приємна подія відбулася саме у день Різдва — на богослужінні навернувся до Бога один чоловік. Тепер постійно відвідує зібрання. Його історія така. Кілька років тому в церкву прийшла одна літня сестра і постійно відвідувала, поки мала здоров'я. Виявилося, що вона недавно приїхала сюди жити до доньки і сина. А син цей — один з її дітей, хто не ходив до церкви. Незабаром жінка померла. І тепер її син теж прийшов до Бога!

2 січня ми провели міжцерковну зустріч підлітків. Приїхали гості із Золотоноші, спілкувалися, роздумували над Біблією і весело проводили час. Також наші підлітки нещодавно їздили в Городище на спілкування. Періодично відбуваються зустрічі в Лісовому. А незабаром планується поїздка в одну церкву в Київській області. На підліткових зустрічах у церкві продовжуємо вивчати життя апостола Павла, досліджуємо його характер, місіонерські маршрути, беремо приклад для наслідування.

Завершився 1 тур міжконфесійного конкурсу «Знавці Біблії». Коли ми про нього дізналися, то заохотили до участі майже усіх дітей недільної школи. Було досить цікаво. Загалом недільна школа працює у звичному режимі.

Інколи на богослужіння приходять люди, яких ми знаємо давно, але бачимо рідко. Одного разу був хлопець, якого я знала ще дитиною, коли він приходив на табір. А тепер йому 26 років, і він серйозно думає про вічні питання. Недавно зустріла дівчину, яка теж ще дитиною приходила на табір. А сьогодні вона матір-одиначка, точніше, ось-ось має народити дитину. І вона потребує допомоги. Тому намагаємося її підтримувати, чим можемо.

Працюємо у міру своїх сил і молимося — за рідних, знайомих, сусідів, за наше місто. Діти підростають і теж намагаються благовістити. Старший син, Марк, проповідує у школі однокласникам. А недавно каже: «Мамо, я тобі раніше не розповідав, але коли їду в маршрутці з музичної школи, шукаю людину, з якою можна поговорити про Бога. Починаю розмову про щось буденне. А потім переходжу на вічне!» Йому недавно виповнилося 13 років.

Багато праці роблять наші служителі. Це і соціальна допомога, і матеріальна, і, звичайно, духовна. Молимося і про них. І про тих, хто жертвує на справу місіонерства. Моліться за нас, щоб бути вірними у праці, ще багато людей у нашому краї пізнали Бога.

Ірина Крапивна, Черкаська область, уривок з листа



Додати коментар

Пожертвувати