Ізоляція на благо
В умовах карантину в нас була на подив активна євангелізаційна діяльність у різній формі. У принципі ми не відчули особливих змін, крім того, що всі наші дев’ять школярів проходили навчання онлайн в домашніх умовах. Карантин послужив для нашої сім’ї великим благословенням, тому що в цей період ми кожен день проводили у спільних молитвах, читанні та вивченні Біблії, бесідах на різні теми.
Проводили недільні богослужіння різними методами — брали участь всі діти і ми. Цей час ми використали для користі, більше здружилися, на багато що подивилися по-іншому. Як написано: «Тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре». І нам ізоляція послужила на благо.
Зараз сім наших школярів пішли з величезною радістю в школу після довгого карантину і двоє студентів поїхали на навчання.
На початку карантину ми отримали розуміння від Бога, щоб служити в цей період для сиріт, одиноких, вдів, інвалідів, для тих дітей, які повернулися в неблагополучні сім’ї з інтернатів. Ми закуповували продукти, фасували їх разом з нашими дітьми і проводили акції, які назвали «Словом і ділом».
У цей нелегкий для багатьох час люди були надзвичайно відкриті для спілкування, раді нашим відвідинам. Адже ніхто особливо не цікавився їхніми проблемами та труднощами. Через ці акції ми познайомилися з багатьма, здружилися та мали нагоду для благовістя. Одна з удів, якій ми привезли продукти, розплакалася і почала розповідати про свої біди, що не має можливості купити хліба, якого б їй хотілося, за свою мізерну пенсію. Дякувала за те, що звернули на неї увагу, мовляв, уперше відчула таке піклування.
Також нам вдалося провести по селах дитячі табори, які відвідали багато дітей і їхніх батьків. Люди по-особливому сприймали наше служіння, адже всі публічні місця закриті, з дітьми нікуди піти.
Мами з дітьми слухали біблійні історії, дитячі пісні, спілкувалися. Вони нікуди не поспішали, очікуючи дітей, тож була можливість благовістити їм. Одна бабуся, дивлячись на все, сплеснула руками і сказала: «Так це ж ви справжні господарі цього села — так мудро розпоряджаєтеся і всі вам підкоряються! Добре, дітки, що ви служите так Богу!»
Перед самою школою провели триденний християнський табір для підлітків і молоді з усієї області. Була чудова погода, гарні проповідники, музичні гурти та ревні молитви. Було багато невоцерковленої молоді.
Усі оновилися, надихнулися, підкріпилися. Наші діти після табору ще довго ділилися емоціями і моментами, які їх торкнулося.
Ще одне — моє особисте диво: я три роки молилася, щоб біля церкви зробити дитячий майданчик. Але не було ні фінансів, ні можливості. І ось, мабуть, настав час від Господа, ми з сестрами принесли наш проект на братерську раду, брати поміркували, погодилися і взялися до справи.
Своїми силами і фінансами всією церквою дружно стали ретельно працювати. І вже через місяць було відкриття майданчика і дитячий табір навпроти церкви.
Як я і передбачала, майданчик став місцем євангелізації для батьків, які приходять сюди з дітьми. Ми знайомимося з ними, розмовляємо, мами свідчать іншим молодим мамам. Віримо, що це недаремно.
У цьому році в нас прийняли водне хрещення і шестеро людей. Серед них — наша прийомна дочка Яна. Ми вдячні Богу за вибір Яни, це особлива радість для нас!