Біблія — особистий підручник
Останні два місяці були дуже насичені, наша праця була направлена майже повністю на дітей та підлітків. Осінь — радісна пора для дітей. Після довгих канікул вони з нетерпінням чекають початку занять в недільній школі. Ми запланували продовжити працю в с. Березова Рудка, с. Сасинівка, с. Дейманівка, с. Світанок, м. Гребінка, с. Вікторія, с. Сасинівка та с. Дейманівка, а також замінити місіонерку в с. Почаївка до її повернення.
Працюючи з дітьми, ми зрозуміли, що потрібно внести зміни в наш графік. Чому? Бо побачили, що скрізь, де немає підліткових зустрічей, але є дитячі, приходять підлітки. Їм все ще цікаво, але ще трошки — і стане нудно серед малечі. Щоб не втратити їх, вирішили скрізь відділити зустрічі з дітьми і з підлітками.
Такі зміни потягли за собою ще одну потребу: нестача помічників. Ми ще з одною місіонеркою проводили урок для дітей, а потім допомагали Кості, який займається з підлітками. Було дуже важко. Костя запропонував одному молодому місіонеру працювати разом і той погодився. Він не завжди має можливість їхати з нами, але коли їде, то нам набагато легше.
Осінь помалу перестала бути теплою і приміщення для занять зустрічали нас холодом. Ми брали з собою обігрівач, щоб хоч якось зігрітись. Але зрозуміли, що цього мало, адже заняття займають до 5 годин. Тому, де це можливо, де є дві окремі кімнати, стали проводити дитяче і підліткове одночасно, взявши з собою два обігрівачі.
Але ніякі труднощі не затьмарять радості від змін, які бачимо в дітях та підлітках. Цієї осені ми почали заняття з того, що кожному учневі вручили Біблію — їхній особистий «підручник» в недільній школі. Навчили шукати уривки з Біблії, користуючись змістом. Тепер жодне заняття не обходиться без Біблії. Вивчивши вірш, діти біжать до своїх Біблій і шукають текст за вказаною «адресою».
Крім вивчення історій з Біблії, ми подумали, що саме час дітям та підліткам почати відвідувати служіння. Підготували для них «Конспект служіння» зі спеціальними питаннями та завданнями. Тепер учні, якщо мають нагоду і бажання, йдуть на служіння і роблять конспект проповіді, пишуть яка пісня сподобалась, а що було незрозуміло. Потім приносять цей конспект нам, ми його переглядаємо і віддаємо місцевим проповідникам (їм також цікаво, чи їх розуміють діти). В одному з сіл дівчина-підліток попросила взяти додому пісенника, щоб почитати. Їй дуже сподобались вірші в ньому. В іншому селі діти змінили хід служіння. Бо члени церкви, побачивши дітей, вирішили співати дитячі пісні, проповідувати саме для них. Вийшло дуже просто і доступно.
Костя готує всю програму для підлітків сам. Він придумав для них систему оцінювання активності, яка мотивує бути слухняними та брати участь у програмі. Вони вивчають Біблію, граючись, співаючи, дискутуючи на різні теми. Костя розробляє також план читання Біблії із запитаннями та завданнями, щоб вони і вдома продовжували досліджувати Боже Слово. Діти самостійно читають уривки, пишуть відповіді, залишають власні запитання та роздуми.
Наші дні досить одноманітні. Маємо пів дня на підготовку до служінь і пів дня на саме служіння. Встаємо якомога раніше, щоб все встигнути, виїжджаємо на уроки о 15:30 і повертаємося додому після 22:00. В понеділок немає занять, тому в цей день готуємо наступні уроки. У неділю — найбільш завантажений день: два служіння, два дитячих і одне підліткове. У цей день повертаємося близько 23:00.
Готуючи уроки, намагаємося робити їх якомога більш різноманітними, тому переглядаємо дуже багато інформації. Завжди хочеться провести зустріч не так, як завжди. Одного разу вирішили піти з дітьми до місцевого парку і там провести урок. Якраз почалося бабине літо і було дуже тепло. Дітям сподобалося. А місцевий служитель допоміг зробити для них після уроку пікнік.
Для зручності ми зібрали всі пісні, які співаємо з дітьми, в папки, і тепер вони самі можуть обирати, що співатимемо. Щоб не возити з собою безліч канцтоварів, продуктів, попросили служителів допомогти нам зібрати для кожної недільної школи ящик з необхідними матеріалами. Тепер не переживаємо, що забули ручки чи папір на урок. Підліткам дуже подобається грати на гітарі, тому іноді навчаємо їх цьому. Маємо машину, яка, хоч і старенька, але незмінно служить.
Зібрали для малозабезпечених дітей продуктові пакунки та пакунки з теплим одягом. Деякі з них приходять на заняття в шортах та шльопанцях, а ми, одягнені, і то — тулимось до обігрівачів. Стараємося завжди пригостити дітей гарячим чаєм та печивом. Вони кладуть щонайменше три ложки цукру і просять добавки. Деякі пирятинські магазини знають, що ми купуємо для дітей, та іноді дають нам знижки, або пропонують те печиво, яке свіжіше.
Цієї осені трапилася прикрість — поламався наш принтер. Тепер ми вміємо писати оголошення та малювати матеріали на уроки від руки. Але багато матеріалів все одно їздимо друкувати до служителя Володимира Бобика. Він завжди радий нас бачити, часто дає добрі поради. Наприклад, він запропонував провести серед дітей біблійний конкурс, а переможців звозити до Львова. Тож ми подарували дітям Біблії, щоб вони читали вдома Євангеліє від Луки і готувалися до конкурсу.
Аналізуючи всю цю працю, ми підрахували, що на заняття приходять близько 75 підлітків і 85 дітей. Ці 160 дітей, яких довірив нам Бог, потребують особистого знайомства зі Спасителем! Надіємося, що вони стануть Божими служителями, вчителями, проповідниками, місіонерами і зможуть багато зробити з любові до Нього. Просимо — моліться за нашу працю і за дітей.
Тетяна Маринич, Полтавська область, уривок з листа