Багато скорбот, болю та сліз
У нас війна, і це зовсім поряд, чути звуки канонади, іноді прилітає. Але з милості Господа ми не маємо руйнувань і постраждалих у сім’ї та церкві.
Від початку війни сотні людей збиралися на проповідь Благої Вісті. Ми проводили євангелізації щотижня, бувало по кілька разів. У нашому регіоні були тисячі біженців та переселенців. І число їх не меншало.
Люди зверталися за допомогою. Перш за все, ми годували їх. Визначалися, хто їхатиме далі, а хто залишиться. Багато хто навертався до Бога — ті, хто проїздом, і ті, хто лишився. Організували спальні місця у притулку на 20 осіб та їдальню. Коли звучала повітряна тривога, у нас була можливість вмістити більше ста людей. На нічліг приймали до 20 людей, але тільки до трьох діб, оскільки не було повноцінних умов для проживання. Після цього переселенці або їхали далі на захід, або ми допомагали їм знайти житло. Порожніх будинків і квартир достатньо — виїхало 60% мешканців. Але приїхало набагато більше.
Серед біженців є люди, які приєдналися до церкви та працюють разом із нами. Роботи було дуже багато: перебирали гуманітарну допомогу, формували продуктові пакети, розбиралися з речами та засобами гігієни. Нам привозили допомогу з обласного об’єднання, із західної України, а також з Європи. За місяць розподіляли до п’яти тонн допомоги. Роздаючи продукти, проповідували Євангелію, дарували Нові Заповіти, запрошували на недільне зібрання. У залі бракувало вільних місць, люди стояли. І на кожному богослужінні були ті, які виходили на покаяння. Мали вже кілька водних хрещень за цей час. Щонеділі після зібрання робили обід для всіх присутніх. Дім молитви відкритий кожен день, і завжди є їжа та одяг. Люди приходили, щоб зігрітися.
У пріоритеті — служіння дітям. Щоп’ятниці маємо для них християнську програму. Приходять діти переселенців, місцевих жителів. Організовуємо солодкий стіл наприкінці програми.
Двічі на тиждень збираємось на молитву, приходить багато людей. Дякуємо Богові за Його милість над нами. До селища Васильківка з початку війни не було жодного прильоту.
Багато часу займає логістика. Плануємо пересування гуманітарних вантажів та шукаємо нові канали для забезпечення безперебійної праці.
Влада селища виділила нам транспорт для проведення євангелізацій у населених пунктах Васильківського району. Об’їхали десяток сіл. В одному з них проводимо постійні служіння. Для цього нам надали приміщення будинку культури. Це Григорівка — село, куди прилетіла балістична ракета.
Проповідуємо і солдатам, які стоять на блок-постах. Привозимо їм християнську літературу, Нові Завіти, продукти.
Навколо багато скорбот, болю та сліз. Молимося за людей, і вони разом із нами моляться.