Чоловік, який чистив взуття

29.03.2020
0
469

Коли наша дочка Анна пішла на Небеса, нам було дуже важко. Ми з Лусіне, моєю дружиною, потребували слова втіхи від Бога. Після похорону в Німеччині ми не повернулися до Вірменії, а поїхали до Сполучених Штатів. Більшість із наших родичів живуть там, і нам хотілося провести з ними якийсь час.

Звичайно, ми шукали й чекали слова від Бога. Дружина сказала, що в країні проходить пророча конференція, і ми, подолавши довгий шлях, дісталися до місця її проведення. Протягом кількох днів люди пророкували, проповідували, але в наших серцях нічого не відбувалося, не змінювалося.

І ось вночі мені приснився сон, із якого я зрозумів, що мені треба їхати в Лас-Вегас. Я знав, що Лас-Вегас — це світ гріха, але подумав, що мені слід попрямувати в ту частину міста, де живуть звичайні люди, де є багато хороших церков. Однак наступного дня я отримав одкровення, що мені треба їхати саме в місто гріха, і саме там Господь буде працювати наді мною. Про це я розповів Лусіне, і вона теж у дусі отримала підтвердження цьому.

У Лас-Вегасі я помітив чорношкірого чоловіка, чистильника взуття. Я відчув, що потрібно біля нього зупинитися. Стояв довго, поки нарешті цей чоловік обернувся й помітив мене. Святий Дух дав мені зрозуміти, що він має почистити моє взуття. Чесно кажучи, мені було незвично, навіть ніяково, щоб хтось таке робив для мене. Я подумав, що це лише мої думки, але бажання ставало щораз сильнішим.

День був спекотним, і на моїх ногах були сандалі. Тому я повернувся в готель, узув туфлі й вийшов на вулицю. Я підійшов до цього чоловіка й сів перед ним, щоб почистити взуття. Він сказав: «Хай благословить тебе Бог, брате», хоча не міг знати, що я віруючий і пастор. Я його запитав, чи вірить він у Бога. Він відповів «Так, вірю, я пастор». Тоді я запитав його, що він тут робить. Він відповів, що на цьому місці проповідує людям. Сказав мені, щоб я подивився навколо й побачив, що люди зламані, що хтось повинен торкнутися їхніх сердець, втішити, підняти.

Він також сказав, що, коли я стояв і спостерігав за ним, йому було відкрито, що Бог послав мене до нього, і в нього для мене є слово від Бога. Він чистив моє взуття, а я, приголомшений, дивився на нього. Я запитав, що це за слово. Він відповів: «Знаєш, життя схоже на квітучий сад, а ти в ньому — садівник. Але є вищий Садівник і це — Бог, Якого ти любиш, шануєш, а Він іноді приходить до тебе в гості. У цьому саду росте прекрасна квітка, яку ти дуже любиш. Є тисячі квітів, які ти готовий подарувати, але не ту, яку любиш. І ось одного разу головний Садівник, Бог, приходить у твій сад. Ти запрошуєш, кажеш: «Візьми будь-яку квітку, яку хочеш», і Він йде й знаходить ту квітку, яку ти бережеш, бере її і забирає із Собою на небеса. А ти плачеш, не розуміючи, що саме ця квітка тепер у безпеці, у вічності, а інші квіти не захищені. А та, найулюбленіша квітка, уже в Божих руках».

У цей момент він закінчив чистити моє взуття й сказав: «Брате, саме це Бог вклав у моє серце, щоб передати тобі». Він навіть не поцікавився, хто я. Настільки він був упевнений, що сказані мені слова від Бога. А я сидів, і сльози текли по моєму обличчю від глибокого усвідомлення його слів. Я обняв його: «Брате, знаєш, Богу відома твоя адреса». Він був зворушений: «Я допомагаю багатьом людям, але вперше чую такі слова». Я сказав: «Бог із Вірменії привів мене до тебе. Тепер є багато церков, проповідників, пророків, пасторів, однак Бог знає саме твою адресу, де живеш і служиш ти. У тебе є серце, готове служити людям і чути голос Божий». Звичайно, ми обнялися, і сльози були на наших очах. Потім я повернувся в готель і все розповів своїй дружині. Я зрозумів, чому Бог привів мене сюди.

Пророк, який жив у Лас-Вегасі й чистив взуття, знайшов свій майданчик і служив людям. Я думаю, прийшов час для кожного з нас служити не тільки в церкві, але й знайти свій майданчик і допомагати людям. Адже сьогодні життя людей сповнене болю й вони потребують, щоб хтось отримав слово з Небес і поділився з ними. Людство очікує відкриттів від Божих дітей.

Хочу ще раз сказати: «Спасибі, брате. У найважчий час ти опинився поруч і допоміг мені. Благослови тебе Бог, ніколи не забуду тебе, велика твоя нагорода на Небесах».

Артур Симонян



Додати коментар

Пожертвувати