Духовна і фізична праця

03.09.2019
0
112

Служіння у Лохвиці ми почали декілька років тому. У цьому році ми стали місіонерами місії «Голос надії», за що щиро вдячні Господу і керівництву місії.

За цей період ми проводили різні євангелізаційні заходи, здійснюємо соціальну роботу  в будинку престарілих в інтернаті, у школах. І плодом цього вважаємо те, що нам вдалося познайомитися з багатьма людьми, показати, що у нашому містечку є така громада. Про неї зараз дуже гарно відгукуються люди, оскільки бачать наше життя та працю. Зараз наша церква налічує 15 членів, ще 7 людей у цьому році готується до водного хрещення.

Господь благословив нас, і в цьому році ми мали змог працювати у нових селах в районі, де ми започатковуємо домашні групи. У цій праці нам допомагала молодіжна група «Вісник радості» із Чернівеччини,  а також  співом служив соліст групи «горизонт» Богдан Босовик. Ці служіння знайшли відгук серед старших людей, які активно їх відвідували. Це дало змогу нам поширити працю з організації домашніх груп у районі. Тепер такі групи плануємо відкрити ще у двох селах — Яхники та Вирішальне.

Церква у місті Лохвиці має бачення щодо кількісного зростання,а  також хочемо придбати приміщення для дому молитви. Зараз церква збирається на служіння у місіонерському будинку, де проживає моя сім’я.

На даний час ми щиро молимося за кадри, бо нам бракує людей, які могли б служити у навколишніх селах, де вже діють домашні групи і де ще плануємо їх відкрити. Бачимо, що ще є дуже багато праці, є багато людей, які потребують слова про спасіння у Бозі, але завжди відчуваємо брак у людях, які готові присвятити своє життя служінню, бо усвідомлюють, що це важка праця.

Одного разу у нас було з’їздне зібрання, на якому один із братів запитав: «У вас люди такі жваві, цікавляться, задають запитання. У чому секрет?» Я йому відповів: «Це праця». Це і духовна праця, і власний приклад життя та повсякденної праці.

Із перших днів, коли ми з дружиною переїхали у Лохвицю, я зрозумів, що окрім духовного служіння, якому треба вділяти багато часу, треба буде також працювати фізично, щоб утримувати сім’ю. Спочатку було важко. Але я зрозумів, що працю, навіть на офіційній роботі і служіння можна суміщати. І без втрат для того й для іншого. Мало того, я б навіть сказав, що потрібно.

Я працюю у сфері будівництва. І ця професія допомагає мені мати певний дохід для свої сім’ї. Допомагає також у служінні. Працюючи, я маю змогу спілкуватися з багатьма людьми. Маю змогу показати їм приклад відповідності і старанності у виконанні роботи. Цим я можу завоювати їхній авторитет і прихильність.

Коли ми тільки приїхали у те містечко, мені треба було вирішити певні питання з переобладнанням газопостачання. За допомогою звернувся в одну фірму. У ході розмови я сказав, що можу працювати як плиточник. І мене запросили до них роботу. За певний час я отримав авторитет хорошого відповідального працівника і тепер з дозволу керівництва маю гнучкий графік роботи. Вони бачать моє ставлення до роботи і знають, що я віруючий. З того роблять висновок, що віра позитивно впливає на людину. І я не раз чув у свою адресу фрази типу: «Нам тебе Сам Бог послав», І це розширило поле для моєї місіонерської діяльності. Я можу свідчити цим людям про Бога, тому не можу сказати, що на даному етапі для мене є певні серйозні перешкоди, щоб суміщати роботу і служіння. Господь знає, як це буде у майбутньому, але зараз це дає нам дохід, дає нові зв’язки і можливість показати людям хороший приклад християнина.

Ігор Унтило



Додати коментар

Пожертвувати