Карантин є карантин

30.09.2020
0
47

Хочу поділитися подіями та переживаннями останнього часу.

Ми продовжуємо проводити богослужіння в домі молитви — і для дорослих, і дитяче. У клубі поки що не проводимо зустрічей, але сподіваюся, що скоро почнемо.

Всі наші плани були змінені — карантин є карантин. Але все одно знаходили можливості для служіння.

Одною з таких можливостей був табір у Пирогівці, що за Шосткою. Церква в Шостці для мене є особливо дорогою, адже я була там із самого початку. І коли почула, що хочуть провести табір, попросилися сім’єю до них.

Табір проводився для дітей із циганських сімей. Близько 30 дітей протягом трьох днів вивчали Писання і чудово проводили час. Фізично було досить важко. Але діти вкінці не хотіли йти додому. Циганчата обіймали нас так, ніби ми знали один одного довгий час. Для вчителя завжди приємно отримати запрошення від дітей, щоб приїхати до них наступного року.

Також ми служили і в таборі в Батурині (вже другий рік поспіль). Там ми отримали запрошення провести майданчик ще в одному населеному пункті.

Я вже давно мріяла про зустріч підлітків нашого регіону. І цього літа в Конотопі вдалося провести дводенний табір для підлітків на тему «Моя стать. Сім’я». Це були чудові дні, проведені в домі молитви церкви «Голос надії».

Під час карантину на жаль не можна проводити масові збори, майданчики. Але цього літа ми все ж продовжили працю з дітьми з інвалідністю, з будинком сімейного типу, з малозабезпеченими, відвідуючи їх з подарунками вдома. Отримуємо гарні відгуки і телефоном, і в соцмережах.

Оксана Клеймьонова, Сумська область, уривок з листа

 



Додати коментар

Пожертвувати