Літо без таборів
На свято Трійці ми відновили богослужіння в домі молитви. Ситуація з пандемією викликала страх і паніку, тому на зібрання спочатку приходили не всі. Справа в тому, що в церкві більшість людей — літнього віку. Почали проводити у вівторок розбір Біблії, у п’ятницю молитовне зібрання, як і до карантину.
Літо пройшло, на жаль, без таборів — у нашій місцевості це було неможливо. Від цього трохи сумно, але ми почали проводити недільну школу і за цей час її відвідали декілька нових дітей.
В серпні відбулася конференція для благовісників у м. Генічеськ, яку ми відвідали разом з дружиною. Ділилися результатами власної праці та познайомилися з досвідом інших місіонерів та служителів.
Час від часу один знайомий брат висилає нам різний одяг (дитячий і дорослий). Ми роздаємо ці речі малозабезпеченим сім’ям. Так зробили і цього літа.
Наші зібрання почав відвідувати новий чоловік, з яким ми давно знайомі, але чомусь він раніше не приходив. Бачимо, що має певні проблеми, молимося за нього, спілкуємося. Зараз актуальний особистий євангелізм, люди часто відкриваються при особистому спілкуванні. Буває, при випадковій зустрічі в магазині, на ринку, просто на вулиці зав’язується розмова про Бога.
Є декілька людей з нашого району, які виявили бажання поїхати на реабілітацію. Зараз вони знаходяться в реабілітаційному центрі, підтримуємо їх молитовно.
Цьогорічний День подяки був особливим — він пройшов у колі церкви, по-сімейному. Гостей не було, тільки декілька знайомих невоцерковлених людей. У зібранні брала участь вся церква— і діти, і дорослі. Було багато свідчень.
Як відповідальний за місіонерський відділ в нашій області та за місіонерів «Голосу надії» маю виїзні зустрічі та спілкування з працівниками області. Також кілька разів зустрічалися з місіонерами району в нас вдома під час карантину.
Час швидко біжить, скоро настануть зимові свята, молимося, щоб якнайбільше послужити людям і Богу в цей період.