Місія в Рожнятові
Ми з дружиною здійснюємо місіонерську працю на Івано-Франківщині в смт Рожнятів. Господь мені відкрився в 16 років, а вже наступного року тато, мама і дід разом зі мною ввійшли у заповіт із Господом. Батька Бог звільнив від дуже сильної алкогольної залежності. Пізніше і мій молодший брат прийшов до церкви. З того часу я став брати участь в благовісті — в лікарнях, хоспісі, тюрмі тощо.
Моя дружина Ірина з м. Луцьк, з християнської сім’ї. Ми переїхали в смт Рожнятів приблизно 2 роки тому, дружина раніше за мене на кілька місяців. Тут ми і створили сім’ю.
Виконуємо служіння в помісній церкві, яку відвідує близько 25 осіб, здебільшого літні люди, які добираються із навколишніх сіл Рожнятівського району. Усі із різних місць, і доїжджати не просто. У самому селищі проживає шестеро членів церкви (разом із нашою сім’єю). Із служителів у церкві є лише диякон, а мене рукопоклали на благовісника. Ми проводимо зібрання, служимо членам церкви, звершуємо священнодії. Маємо гарний дім молитви, де ми й проживаємо сім’єю.
Проводимо для дітей різні квести в Рожнятові на дитячому майданчику. Також ставимо євангелізаційний намет на ринку, роздаємо газети та іншу літературу, проповідуємо. Родаємо газети на вулицях селища, заходимо в різні магазини. Провідуємо хворих та немічних членів нашої та інших церков. Зокрема, допомагаємо нашому сусідові з інвалідністю, приносимо йому продукти, воду, готові обіди, вдалося дістати для нього деякі засоби для пересування.
Передавали невелику продуктову допомогу та Євангелії в м. Ірпінь — для військових та населення. Їздили на блокпост та у військомат, пропонували військовим домашню випічку, чай та Нові Заповіти. Неодноразово спілкувалися з військовими, які приїхали із зони бойових дій. Деякий час в нас у домі молитви проживали шестеро біженців, ми їм служили, чим могли.
Роздавали біженцям та місцевим малозабезпеченим жителям нашого району продуктові набори, одяг та засоби гігієни. Не роздавали масово, бо не мали такої можливості, але дізнавалися, в кого є потреба, і привозили конкретним людям. Провідували біженців з інвалідністю в рожнятівській лікарні, привозили їм продукти, гостинці, одяг, благовістили їм. Роздали 20 програвачів із записом Біблії, пісень, проповідей — тим, хто не має змоги читати Біблію через поганий зір.
Служили різним людям з інвалідністю, зокрема дітям. Допомогли засобами гігієни, візками, продуктами та одягом. Завдяки спонсору в три сім’ї, в яких є діти з інвалідністю, передали побутову техніку — одну пральну машинку, дві мультиварки та іншу різну допомогу. Через одну соціальну програму отримали три планшети для трьох сімей з дітьми-сиротами.
Декілька разів привозили спеціальну медичну допомогу в районну лікарню, також домовилися, щоб в усіх відділеннях покласти Нові Заповіти та іншу нашу літературу. Також привозили медичну допомогу та Євангелії у три сільські медпункти, а через медпрацівника передали допомогу конкретним сім’ям.
На свята до нас приїжджає на допомогу молодь, співаємо пісні по хатах та квартирах, відвідуємо державні установи (міську раду, поліцію тощо), ринок та мінімаркети. Їздимо в сусідні села.
Також я маю честь викладати в місіонерських школах предмет «Практичний євангелізм».
В кінці минулого року до нас на богослужіння стали приходити люди із сусіднього с. Сваричів. Покаялася одна молода жінка (тепер служить у церкві співом та грою на піаніно), а також її 12-річна донька. Цього року хрестили ще одного чоловіка із Сваричева, його дружина давно в церкві. А недавно приєдналися ще троє новонавернених звідти — дві літні жінки та їхній 83-річний батько, який прийняв хрещення у серпні.
Руслан Веляник, Івано-Франківська область, уривок з листа