Між тим, що хочеться, і тим, що можна

31.05.2020
0
137

Зараз ми усі знаходимося в незвичайній ситуації, і тому життя проходить в іншому руслі. Насамперед, Бог особливо працює зараз в моєму серці. Під час карантину можна переглянути своє життя, вчинки і мотиви. Наблизитися до Бога, щоб зрозуміти Його волю в цих непростих обставинах.

Зараз не так багато можна зробити із того, що хочеться. Тому робимо те, що можна. Продовжуємо заняття недільної школи — проводимо онлайн-уроки. Дуже відчувається, що діти скучили один за одним, за нашими зустрічами. Сподіваємося, що скоро закінчиться карантин, і знову будемо разом.

Обставини не дозволяють часто бувати в спілкуванні з людьми. Але коли трапляється нагода, намагаємося благовістити про Ісуса Христа. Нещодавно у мене була розмова з однією жінкою у скрутних обставинах. Молимося за неї. А ще один випадок цими днями стався з моїм сином. Чоловік узяв двох старших синів на риболовлю. Марк, старший син (йому 12 років), вирішив і тут не гаяти часу. Знайшов чоловіка, який теж вудив рибу і досить довго і впевнено розповідав йому про Бога. Вкінці той чоловік сказав, що надовго запам̕'ятає цю розмову.

Поки сидимо вдома, бажання служити примножується. Тому хочемо, як тільки буде можливість, роздати газети та іншу літературу. Ще роздумую про інший вид євангелізації — з допомогою плеєрів, на які записана аудіо-Біблія, християнські пісні, проповіді, свідоцтва. Я б хотіла по міри сил придбати і подарувати їх тим, хто потребує Божого Слова. Мій тато свого часу навернувся, слухаючи подібні свідоцтва.

Також потрохи вчимося свідкувати людям в інтернеті. Це нове для нас служіння, тому поки що не набрали широкого розмаху.

Ірина Крапивна, Черкаська область, уривок з листа  



Додати коментар

Пожертвувати